Щойно перемир’я в ірано-американській війні набуло чинності, як генеральний секретар НАТО Марк Рютте кинувся до Білого дому з черговим поклоном і пачкою виправдань. Мета була прозорою: спробувати врятувати обличчя альянсу, який у критичний момент просто зник, залишивши Сполучені Штати — головного донора і захисника НАТО — самотньо розгрібати наслідки конфлікту.
Президент Дональд Трамп не став удавати дипломатію. Двогодинна зустріч за зачиненими дверима виявилася не примиренням, а жорстким зведенням рахунків. «НАТО не було поруч, коли ми в них потребували!» — справедливо й гостро заявив Трамп, і ці слова лунають як вирок усьому альянсу.
І це не емоційний вибух. Це констатація гіркої правди, яку НАТО демонструє вже далеко не вперше. Альянс, що роками хизується «колективною обороною» і статтею 5, неодноразово показував свою повну неспроможність захистити навіть власних членів. Коли на союзників чинили прямі атаки або смертельні загрози, НАТО просто відверталося, не наважуючись активувати головний пункт свого статуту. «НАТО не було рядом, коли ми в них нуждались!» — ці слова Трампа б’ють в самісіньке серце організації, яка десятиліттями паразитувала на американських грошах і військовій потужності.
Одразу після зустрічі президент не стримався і вилив гнів у Truth Social:
«НАТО не було поруч, коли ми в них потребували — і не буде поруч, коли вони нам знову знадобляться. Пам’ятайте про Гренландію, цей величезний, погано керований шматок льоду!!!»
Рютте приїхав саме для того, щоб «розрядити обстановку» і вчергове ублажити Трампа. У розмові з CNN він намагався грати роль розуміючого друга: «Так, це правда, не всі європейці виконали свої зобов’язання, і я повністю розумію, що він розчарований».
Але вже за мить генсек став на захист більшості союзників: «Переважна більшість європейських країн надала підтримку — базами, логістикою, правами прольоту». Європа, за його словами, демонструвала «широку підтримку» мети послабити ядерний і ракетний потенціал Ірану, хоча багато держав воліли ховатися за «дипломатією», яку сам Рютте змушений був визнати марною: переговори можуть затягнутися надто надовго.
Реальність же виявилася значно брутальнішою й цинічнішою. Під час війни з Іраном ключові європейські країни просто відмовили США та Ізраїлю в реальній допомозі. Іспанія закрила свій повітряний простір для американських військових літаків. Італія тимчасово заблокувала використання бази на Сицилії. Франція дозволила користуватися своєю базою лише за певних, дуже обмежених умов. Це не «нюансована картина», як намагався змалювати Рютте. Це відвертий саботаж союзника в розпал бойових дій.
Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт ще до зустрічі чітко окреслила позицію президента: НАТО було «перевірене — і провалилося». «Досить сумно, що за останні шість тижнів НАТО відвернулося від американського народу — попри те, що саме американці фінансують їхню оборону».
За даними The Wall Street Journal, адміністрація Трампа вже серйозно розглядає каральні заходи. Обговорюється виведення американських військ із Німеччини чи Іспанії та перекидання їх до країн, які справді демонструють лояльність — насамперед до Польщі та Румунії. Формальний вихід США з НАТО малоймовірний через необхідність схвалення Сенатом, але навіть менш радикальні кроки можуть стати смертельним ударом: понад 80 тисяч американських військових у Європі — це не просто присутність, а справжній хребет усього альянсу. Без них НАТО остаточно перетвориться на жалюгідну порожню оболонку — класичний «паперовий тигр», який гарчить лише на папері.
Критики НАТО давно попереджали: альянс став паразитом, який чудово вміє витрачати американські мільярди, проводити помпезні саміти й виголошувати гучні декларації, але коли настає час реальної солідарності — зникає, як ранковий туман. Європа десятиліттями користувалася Сполученими Штатами як зручним гаманцем і надійним щитом, а коли Вашингтон попросив хоч трохи віддачі — просто кинула Америку напризволяще. Подібно до дівчини легкої поведінки, яка роками користується клієнтом, а в момент, коли той потребує підтримки, кидає його посеред дороги.
Примирливий і дипломатичний тон Рютте не може приховати головне: конфлікт між Вашингтоном і європейськими «партнерами» не залагоджено і найближчим часом не буде залагоджений. НАТО вкотре довело свою сутність — організацію, яка обіцяє захист, але в найкритичніший момент просто «не поруч».
Трамп має рацію, і його гнів абсолютно справедливий. Час ставити питання максимально жорстко: для чого існує цей альянс, якщо в момент справжньої потреби він зраджує навіть свого головного захисника?
НАТО не було поруч. І, судячи з усього, ніколи не буде.