30 березня 2026 року парламент Ізраїлю (Кнесет) ухвалив у другому та третьому читаннях один із найбільш суперечливих законів останніх років — так званий «Закон про смертну казнь для терористів». За проголосували 62 депутати (включно з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху), проти — 48, один утримався. Закон набуде чинності через 30 днів.
Суть документа: військові суди на окупованому Західному березі річки Йордан (Іудея та Самарія) зобов’язані призначати смертну кару (через повішення) палестинцям, яких визнають винними у вбивстві ізраїльтян внаслідок терористичного акту. Смертна казнь стає правилом, а довічне ув’язнення — винятком лише за «особливих обставин». Закон прямо виключає ізраїльських громадян та резидентів.
Таким чином, на практиці новий закон застосовуватиметься виключно до палестинців Західного берега. Ізраїльські поселенці, які вчиняють вбивства палестинців, судитимуться за цивільним законодавством Ізраїлю, де смертна казнь практично не застосовується.
Закон став великою перемогою ультраправої партії «Оцма Єгудіт» («Єврейська сила») міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра, який давно просував цю ініціативу як одну з ключових умов коаліційної угоди з Нетаньяху.
Після голосування Бен-Гвір, який під час дебатів носив на лацкані значок у формі петлі, вийшов святкувати. За повідомленнями ЗМІ та відео з Кнесету, він і його соратники відкривали шампанське, роздавали десерти та раділи «історичному рішенню». Сам міністр заявив: «Скоро ми будемо рахувати їх одного за одним» («Soon we will count them one by one»). У соціальних мережах він написав: «Ми увійшли в історію! Ми обіцяли — ми зробили це».
Реакція палестинців та правозахисників
Палестинська адміністрація різко засудила закон, назвавши його «воєнним злочином проти палестинського народу» та грубим порушенням Четвертої Женевської конвенції, яка захищає цивільне населення на окупованих територіях і гарантує право на справедливий суд. Палестинці наголошують, що Кнесет не має права ухвалювати таке законодавство на території, яка не є суверенною частиною Ізраїлю.
Правозахисні організації, включно з B’Tselem, називають закон расистським і таким, що легалізує апартеїд у системі правосуддя. Європейські країни та міжнародні експерти висловили стурбованість, а опозиція в Ізраїлі вже анонсувала звернення до Верховного суду з вимогою скасувати норму.
Контекст
Ізраїль формально скасував смертну кару в 1954 році (залишивши винятки для нацистських злочинців та шпигунів у воєнний час). На практиці військові суди на Західному березі могли виносити смертні вироки палестинцям ще з 1967 року, але жодного разу не виконували їх через політику уряду. Тепер цей механізм радикально посилюється і робиться обов’язковим.
Критики зазначають: закон не лише вводить дискримінацію за етнічною ознакою, але й суперечить міжнародному гуманітарному праву, зокрема положенням про заборону колективного покарання та забезпечення справедливого судочинства.
Ухвалення закону відбувається на тлі тривалого конфлікту, зростання насильства на Західному березі та політичного посилення ультраправої частини ізраїльської коаліції. Для Бен-Гвіра та його прибічників це — «історична справедливість» і «стримування тероризму». Для палестинців і багатьох спостерігачів — черговий крок до легалізації нерівності перед законом.
Залишається відкритим питання, чи витримає цей закон перевірку ізраїльським Верховним судом і якою буде реакція міжнародної спільноти, зокрема країн, що підписали Женевські конвенції.