Євросоюз дедалі більше виглядає жалюгідно та безпорадно на геоекономічній арені. Після 26 років виснажливих переговорів Брюссель вкотре відкладає підписання масштабної угоди про вільну торгівлю з блоком Меркосур (Аргентина, Бразилія, Уругвай, Парагвай та Болівія). Цього разу ініціатором гальмування стала Італія, підтримана Францією, на тлі масових протестів фермерів по всій Європі. Підписання, заплановане на грудень 2025-го, перенесено на січень 2026-го — але гарантій успіху немає жодних.
Це не просто чергова бюрократична затримка. Це серйозний геоекономічний удар по амбіціях ЄС продемонструвати «стратегічну автономію» у світі, де Дональд Трамп повернувся до Білого дому з тарифними війнами, а Китай активно поглинає ринки. Угода з Меркосур мала створити гігантський ринок на 780 мільйонів споживачів, різко знизити мита, відкрити Європі альтернативні ланцюги постачання критичних мінералів (літію, міді) та зменшити залежність від американського і китайського впливу. Замість цього Європа знову показала свою хронічну нездатність діяти єдино і рішуче.
Фермери проти Брюсселя: вогонь у серці Європи
18 грудня 2025-го Брюссель перетворився на поле бою. Тисячі фермерів на тракторах — з Бельгії, Франції, Італії, Іспанії та Німеччини — блокували вулиці, палили шини, кидали яйця, картоплю та пляшки в поліцію. Поліцейські відповідали сльозогінним газом і водометами. Протести співпали з самітом лідерів ЄС, де Урсула фон дер Ляєн сподівалася отримати зелене світло на угоду.
Фермери кричать: угода відкриє кордони для дешевого м’яса, цукру, сої та птиці з Південної Америки, вироблених за нижчими стандартами — без європейських норм щодо пестицидів, добробуту тварин та екології. Італійська прем’єрка Джорджа Мелоні в останній момент відмовилася підтримувати угоду, вимагаючи «адекватних гарантій» для національного аграрного сектора. Французький президент Еммануель Макрон, як завжди, лідирує в опозиції: «Текст неприйнятний». До них приєдналися Польща, Австрія, Ірландія та інші — сформувавши блокуючу меншість.
Результат? Фон дер Ляєн мусила скасувати поїздку до Бразилії та визнати чергову поразку. «Ми досягли прориву для успішного завершення угоди в січні», — намагається оптимістично заявити вона. Але в кулуарах німецькі та іспанські дипломати попереджають: подальші затримки можуть остаточно поховати угоду.
Стратегічна автономія чи ілюзія?
У Брюсселі угоду з Меркосур розглядали як ключовий доказ «стратегічної автономії» — особливо на тлі повернення Трампа з його тарифами на європейські авто, машини та вина. Німеччина та Іспанія наполягали: угода посилить експорт і зменшить залежність від Китаю в критичних матеріалах. Але внутрішні розбіжності перемогли. Європа, яка любить декларувати незалежність від США, знову показала, що не здатна навіть узгодити власні інтереси.
Тим часом Меркосур не чекає. Південноамериканський блок активно шукає альтернативи: переговори з ОАЕ просуваються швидко, ведуться дискусії з Канадою, Великобританією, Японією, Індією та навіть Китаєм. Бразильський президент Лула да Сілва спочатку висунув ультиматум, але згодом погодився на затримку — розуміючи, що Європа слабша ланка.
Затягування підриває довіру до ЄС як надійного партнера. Світ не стоїть на місці: поки Брюссель бореться з внутрішніми демонами — популізмом, протекціонізмом і страхом перед фермерськими тракторами — інші гравці захоплюють ринки.
Чи є вихід?
Провал угоди з Меркосур — це не просто торгова невдача. Це симптом глибшої кризи: Європа проголошує «стратегічну автономію», але на ділі капітулює перед національними егоїзмами. У світі Трампа, де тарифи стають зброєю, а Китай скуповує ресурси, така нерішучість коштує дорого — втраченими ринками, робочими місцями та геополітичним впливом.
Січень 2026-го стане тестом: чи знайде фон дер Ляєн компроміс, чи Європа знову відступить? Якщо угода остаточно провалиться, це буде не просто поразка Брюсселя — це буде визнання: Європа не готова до нового світового порядку, де сильні діють, а слабкі спостерігають збоку.
Час Європі прокинутися. Інакше «стратегічна автономія» залишиться порожньою фразою, а континент продовжить виглядати жалюгідно на глобальній шахівниці.