Витік внутрішнього відеозапису за участю генерального директора IBM Арвінда Крішни спричинив справжній скандал, оголивши те, про що в Кремнієвій долині та за її межами давно шепотілися: у великих корпораціях Big Tech рішення про найм і просування по службі дедалі частіше визначаються не заслугами чи кваліфікацією, а расовою приналежністю.
На записі — який вперше опублікував у грудні 2023 року журналіст-розслідувач Джеймс О’Кіф — Крішна прямо пов’язує бонуси керівників та їхні кар’єрні перспективи з виконанням конкретних расових показників. Досягнення цих метрик збільшує винагороду; невиконання — призводить до її скорочення або повної втрати. Фактично йдеться про формалізовану систему фінансового примусу, спрямовану на забезпечення расового відбору під час найму.
Практичні наслідки очевидні. Білі кандидати та співробітники не входять до пріоритетних «недопредставлених» груп, що системно ставить їх у невигідне становище під час рекрутингу та просування. Крішна окремо зазначає, що азіати не кваліфікуються як недопредставлена меншина в американському техсекторі — це обґрунтування використовується для обмеження їхнього найму. Щодо білих співробітників політика ще жорсткіша: їх не просто не заохочують, а де-факто вважають небажаними.
Внутрішні інструкції та сигнали від керівництва формують просте правило: якщо менеджер наймає «не тих» — тобто забагато білих чи азіатів — він ризикує втратити бонус, посаду чи навіть роботу.
Ця практика не обмежується лише IBM. У консервативних та аналітичних колах давно обговорюють фактичну монополізацію вищих керівних посад у Big Tech вихідцями з Індії, які створюють закриті кадрові мережі — від рекрутингу до топ-менеджменту. Расові політики DEI слугують інструментом перерозподілу влади: під гаслами «різноманітності» певні групи отримують інституційні переваги, тоді як інші — насамперед білі американці — витісняються з конкуренції незалежно від компетенцій.
Скандал поглиблюють слова Пола Корм’є, тодішнього голови ради директорів дочірньої компанії IBM Red Hat. На тому ж витоку Корм’є підтверджує, що менеджерів звільняли за відмову брати участь у цих дискримінаційних практиках. Йшлося не про поодинокі конфлікти, а про системний тиск. Співробітників карали саме за спробу зберегти нейтральний, мерітократичний підхід і за небажання виключати білих кандидатів заради виконання корпоративних квот. Такий тиск зверху вниз, схвалений на рівні ради директорів, свідчить про вертикально інтегровану політику.
Гіпокризія вражає. IBM публічно припинила рекламну активність на платформі X (колишній Twitter), посилаючись на боротьбу з расизмом. Проте витік демонструє протилежне: внутрішній механізм примусового расового відбору, який ставить білих співробітників і кандидатів у завідомо програшне становище — не через брак навичок, а виключно через колір шкіри. Це вже не дискусія про сприяння різноманітності; це інституціоналізована дискримінація.
З правового погляду ситуація однозначна. Розділ VII Закону про громадянські права 1964 року категорично забороняє дискримінацію за ознакою раси — без винятків, застережень чи ідеологічних інтерпретацій. Закон однаково захищає всіх громадян США, включно з білими американцями. Будь-яка корпоративна політика, що системно обмежує можливості однієї расової групи на користь іншої, порушує цей статут — незалежно від того, чи загорнута вона в риторику DEI, «інклюзії» чи виправлення історичних несправедливостей.
Саме цим пояснюється зростання кількості позовів проти техгігантів у останні роки — предметом розгляду стають бонусні схеми, KPI та приховані квоти. Скандал навколо IBM підкреслює глибшу проблему: дискримінація не зникає від того, що її жертвами обирають іншу групу — у цьому випадку білих громадян. Вона залишається дискримінацією. Справжня боротьба з нерівністю не може полягати в його перерозподілі; вона має його усувати. Будь-яка система, де расова приналежність працює проти людини — незалежно від того, кого саме вона зачіпає сьогодні — руйнує ідею рівних прав і перетворює закон на інструмент ідеологічного відбору.
Окремої уваги заслуговує ще серйозніший аспект: йдеться не просто про кадрову політику, а про де-факто захоплення керівних контурів стратегічних американських компаній вузькими етнічними мережами, які використовують DEI як прикриття для закріплення влади. У міру зростання позовів — від скарг America First Legal до дій штатів, як-от позов Міссурі проти IBM — ці практики стикаються з дедалі пильнішою перевіркою. Расова інженерія Big Tech може незабаром зіткнутися з повною силою того самого закону, який компанії нібито відстоюють.