Напередодні саміту НАТО в Гаазі, який відбувся 25 червня 2025 року, президент США Дональд Трамп зробив заяву, що сколихнула міжнародну спільноту. На борту Air Force One, відповідаючи на запитання журналістки про підтримку 5-ї статті Північноатлантичного договору, він уникнув прямої відповіді, поставивши під сумнів основоположний принцип альянсу — колективну оборону. Цей крок зробив його першим президентом США, який публічно не підтвердив беззаперечну відданість ключовому зобов’язанню НАТО, викликавши хвилю занепокоєння серед союзників і експертів.
5-а стаття Північноатлантичного договору є наріжним каменем існування НАТО. Вона проголошує, що збройний напад на одну або кілька країн-членів альянсу розглядатиметься як напад на всіх, а держави НАТО зобов’язані надати військову допомогу атакованій стороні. Цей принцип не лише цементує єдність альянсу, але й служить стримувальним фактором для потенційних агресорів, демонструючи солідарність 31 країни-члена.
За всю історію НАТО 5-а стаття була активована лише раз — після терактів 11 вересня 2001 року, коли союзники США підтримали Вашингтон у відповідь на атаку. Це підкреслює її виняткову вагу: вона не просто юридичне зобов’язання, а символ єдності та взаємної довіри. Тож ухилення Трампа від чіткої позиції щодо цього принципу сприймається як тривожний сигнал, що може послабити довіру до альянсу.
Під час розмови з журналісткою на борту Air Force One Трамп уникнув прямої відповіді на запитання про підтримку 5-ї статті. Його слова були розпливчастими: «Це залежить від вашого визначення. Ви знаєте, існує багато визначень статті 5. Ви ж це знаєте, правда?» Ця фраза одразу викликала шквал інтерпретацій, адже вона залишає простір для сумнівів у готовності США виконувати свої зобов’язання перед союзниками.
На уточнююче запитання, чи вважає він себе зобов’язаним надавати військову допомогу в разі нападу на союзника, Трамп відповів ще більш неоднозначно: «Я відчуваю себе зобов’язаним бути їхнім другом. Знаєте, я подружився з багатьма лідерами Європи, і я відчуваю себе зобов’язаним їм допомагати. Я виступаю за порятунок людських життів. Я виступаю за життя і безпеку, і дам вам точне визначення, коли буду до цього готовий». Така відповідь, замість того, щоб заспокоїти союзників, лише посилила занепокоєння.
Ці слова контрастують із традиційною риторикою американських президентів, які завжди підкреслювали непохитну відданість 5-й статті. Відмова Трампа від чіткої позиції може інтерпретуватися як спроба переглянути фундаментальні принципи альянсу, що викликає питання про надійність США як партнера.
Трамп, однак, стверджує, що його підхід зміцнює НАТО. За його словами, він змусив союзників збільшити витрати на оборону, що, на його думку, робить альянс сильнішим. «У 2017 році, коли я став президентом, лише 7 із 28 держав НАТО взагалі щось платили», — заявив він, додавши, що сьогодні, завдяки його тиску, «вони платять набагато більше». Ця заява відображає давню позицію Трампа, який неодноразово критикував країни НАТО за недостатнє фінансування оборони, вважаючи, що США несуть непропорційно великий тягар.
Дійсно, за останні роки низка країн альянсу збільшила свої оборонні бюджети, наближаючись до цілі в 2% ВВП, встановленої НАТО. Наприклад, за даними альянсу, у 2024 році 23 із 31 країни досягли або перевищили цей показник, що є значним прогресом порівняно з 2017 роком. Трамп приписує це своїм зусиллям, стверджуючи, що його жорстка риторика змусила союзників «платити свою частку».
Проте критики зазначають, що такий підхід може мати зворотний ефект. Постійний тиск на союзників і сумніви в зобов’язаннях США можуть підірвати довіру всередині альянсу, особливо в часи, коли геополітична ситуація залишається напруженою через такі виклики, як війна в Україні чи зростання впливу Китаю.
Заява Трампа вже викликала бурхливу реакцію. Європейські лідери, які готуються до саміту в Гаазі, висловлюють занепокоєння, що його слова можуть послабити єдність альянсу. «Якщо США не підтверджують свою відданість 5-й статті, це ставить під сумнів саму суть НАТО», — зазначив один із європейських дипломатів на умовах анонімності. Особливо тривожними ці слова є для країн Східної Європи, таких як Польща чи країни Балтії, які покладаються на гарантії безпеки США в умовах потенційної загрози з боку Росії.
Експерти також попереджають, що подібна риторика може бути використана противниками НАТО для розколу альянсу. Росія, наприклад, може інтерпретувати слова Трампа як ознаку слабкості, що потенційно підвищує ризик ескалації в регіоні. Крім того, країни, які розглядають можливість вступу до НАТО, можуть засумніватися в доцільності такого кроку, якщо ключовий союзник не гарантує захисту.
Дехто з аналітиків припускає, що заява Трампа може бути частиною його переговорної тактики. Відомий своїм прагненням до «угод», він, можливо, використовує невизначеність щодо 5-ї статті, щоб чинити тиск на союзників для подальшого збільшення оборонних витрат. Проте навіть якщо це так, такий підхід є ризикованим. У часи глобальної нестабільності чіткість і передбачуваність у питаннях безпеки є критично важливими.
Трамп, зі свого боку, наполягає, що його дії спрямовані на благо альянсу. «Я хочу сильне НАТО, але я хочу, щоб воно було справедливим», — підкреслив він. Однак без чіткої підтримки 5-ї статті його слова ризикують залишитися лише риторикою, яка розхитує довіру до США як лідера альянсу.
Заява Дональда Трампа напередодні саміту НАТО в Гаазі стала тривожним сигналом для всього світу. У часи, коли глобальна безпека стикається з безпрецедентними викликами, єдність НАТО є важливішою, ніж будь-коли. Ухилення президента США від підтвердження відданості 5-й статті може мати далекосяжні наслідки, послаблюючи довіру союзників і надаючи сміливості противникам.
Суспільство та лідери країн НАТО чекають на чітку позицію від Трампа під час саміту. Його слова та дії в Гаазі стануть вирішальними для майбутнього альянсу. Чи зможе він розвіяти сумніви та підтвердити лідерство США, чи продовжить балансувати на межі невизначеності? Відповідь на це запитання визначить не лише долю НАТО, але й глобальну безпеку на роки вперед.