26 грудня поточного року, виповнюється рік з моменту, коли детективи Національного антикорупційного бюро України провели масштабні обшуки у тодішнього голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка та у Департаменті житлово-комунального господарства ОВА.
Приводом для обшуків та розслідування став гучний корупційний скандал, який спалахнув ще восени 2022 року, під час повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну. Журналісти з’ясували, що Дніпропетровська обласна військова адміністрація витратила на ремонт та обслуговування доріг на Дніпропетровщині рекордну для України суму – півтора мільярда бюджетних гривень, під час воєнного стану та при цьому мало хто помітив, що дороги дійсно стали краще. А підрядником у цих так названих «золотих ремонтах» та у «діамантових обслуговуваннях», була приватна фірма «Будінвестінжиніринг».
Дуже цікаві імена власників цієї структури – фітнес-тренерка Яна Хланта, вона ж коханка пана Резніченка, та сумно відомі брати Дубинські, які прославились вмінням «пиляти» бюджетні гроші на житлово-комунальних підрядах і яких розшукує Федеральне бюро розслідувань США за підозрою у шахрайстві на території Сполучених Штатів.
На той час з’явилась ще одна цікавинка – до «розпилу» бюджету на дорогах Дніпропетровщини може бути причетний і Юрій Голік, який довгий час працював особистим радником Валентина Резніченка, а потім став радником Кабінету міністрів України та Офісу президента та відповідав за президентський проєкт «Велике будівництво».
Адже саме Голік наприкінці 2020 року порадив Зеленському повернути на посаду губернатора Дніпропетровщини Резніченка, бо ця «солодка парочка» – Голік-Резніченко – вже мала чималий досвід освоювання бюджету саме на ремонті доріг.
Лише наприкінці січня 2023 року Резніченка врешті-решт прибрали з крісла губернатора, трохи пізніше він за власним бажанням склав повноваження депутата Дніпропетровської обласної ради (а він був обраний за списками партії Корбана-Філатова «Пропозиція». Тоді подейкували – склав депутатський мандат, аби втекти від кримінального переслідування за кордон. І ось тут почалося найбільш цікаве.
Як виявилося, за кордон Резніченко не поїхав, лишився в Дніпрі. І ось вже рік як він почуває себе досить комфортно, його не раз і не два бачили у дорогих ресторанах обласного центру, ніхто його не шукає, ніяких слідчих дій відносно нього ні НАБУ, ні поліція, ні НАЗК не ведуть. У Дніпрі подейкують, що скандал з розпилом бюджету на дорогах Дніпропетровщини просто спустили на гальмах, і Резніченко вийде, як то кажуть, сухим із води.
Ніякого переслідування не видно і щодо Юрія Голіка. Була інформація про обшуки у нього вдома, казали, що його не випустять за кордон. Але далі – тиша. Ба більше – у Києві не раз і не два бачили, як Голік їздить у Офіс президента. З ким він там спілкується і які питання обговорює, так і залишились таємницею.
Далі ще цікавіше. Якщо Валентин Резніченко все ж таки після скандалу позбувся керівної посади, то його перший заступник Володимир Орлов залишився на своєму посту. Якось так вийшло, що правоохоронці взагалі не чіпали цього посадовця, хоча багато хто вважає його причетним до «дорожнього» скандалу. До того ж, є чимало фактів, і ми про них писали, що не без участі цього пана витрачались шалені бюджетні кошти на сумнівні проєкти. Але Орлов як був першим заступником у Резніченка, так тепер на цій же посаді й у Лисака. Ба більше – зараз він очолює обласну комісію, що перевіряє законність та доцільність бюджетних закупівель. Чомусь згадується безсмертна байка Глібова про щуку, яку для покарання вкинули у річку.
Зберіг свою посаду ще один віце-губернатор – Максим Беспальчук, який керує житлово-комунальним господарством області. Не секрет, що у сфері ЖКГ пан Максим – повний невіглас, свою посаду він займає завдяки тому, що є креатурою братів Дубинських, про яких ми вже згадували. Звісно, що саме він підписував документи про мільярдні витрати з бюджету начебто на ремонти доріг. І знову – ніхто його не чіпає, він і надалі опікується обласним ЖКГ. А на допомогу йому керівницею Департаменту житлово-комунального господарства облдержадміністрації призначено таку собі Валерію Гаркушу, яка теж є людиною Дубинських. До речі, вона вже якось працювала в ОДА, подейкують, що її звідти виперли після скандалу із сумнівними закупівлями канцтоварів за бюджетні кошти. Цікаві персонажі в обласній владі, чи не так?
А що ж самі брати Дубинські, чи займалися ними правоохоронні органи? Чесно кажучи, щось не видно, що брати чимось засмучені або ж у них проблеми з бізнесом. Навпаки – вони знову отримують бюджетні підряди і фактично керують Аульським водоводом. Та й з бізнесом в них все в порядку – як і раніше, вони утримують баскетбольну та волейбольну команди, відкривають новий гіпермаркет «ДМарт» у Дніпрі, кажуть, відтепер у них є і власний ресторан. Мабуть, слідчі НАБУ чи НАЗК вирішили, що брати кришталево чесні перед українськими законами. А щодо претензій ФБР – то Америка від нас дуже далеко. І у сенсі географії, і у сенсі верховенства права та законності. Нічого не відомо і про Яну Хланту – як вона там, чи зберігає стосунки з Резніченком, чи працює фітнес-тренером, та й чи в Україні вона взагалі? Мовчать наші правоохоронці, як в рот води набрали.
До речі, коли почалося розслідування «дорожніх» афер у владі Дніпропетровщини, «випливла» ще одна, дуже негарна історія. Є цілком обґрунтовані підозри, що обласні чиновники можуть бути причетними до масового, вагонними нормами, розкрадання гуманітарної допомоги та до незаконної конфіскації великої партії зерна у комерсантів. Казали тоді, що всі ці схеми йшли через заступницю Резніченка Ольгу Горб. Але далі чуток справа не пішла – Горб преспокійно звільнилась з ОДА, слідство «заглохло». І, як співалося в російському хіті – «Никто ни в чем не виноват».
12 місяців пройшло з тої пори, як справою про зловживання в обласній владі Дніпропетровщини займаються правоохоронні органи. 12 місяців підозрювані виходять сухими з води, щуку кидають у річку, посади обіймають ті, хто може бути причетним до зловживань. А правоохоронці чомусь мовчать. Мабуть, саме про цей випадок з українськими силовиками кажуть, що мовчання – золото. Або багато папірців із зображенням заокеанського президента…