У липні 2026 року в супермаркеті АТБ серед іграшок і дитячих книжок лежала «Закоханий» Наді Білої. На обкладинці — чоловіки, що цілуються. Без жодної позначки 18+. Без попередження. Просто зверху в кошику, на рівні очей десятирічної дитини.
Батько, який це виявив, має сина саме цього віку. Він узяв книжку і не повірив очам. Історію підхопили. Мережа — мовчить.
Це не «історія про дружбу». Це відвертий квір-роман для дорослих. Головному герою Антону 18. Він із багатої київської сім’ї, ходить до стоматолога своєї матері і раптом відчуває сексуальний потяг до чоловіка-лікаря. Далі — перший секс з чоловіком, випадкові партнери, зради, депресія, камінг-аут, розрив із друзями і батьками.
Видавництво саме попереджає: книжка містить описи сцен сексуального характеру. Більшість магазинів ставлять 18+. А в АТБ її поклали поруч із іграшками.
Це не «помилка логіста». Це рішення. Хтось вирішив, що дитячий відділ — нормальне місце для літератури, де підліток детально переживає одностатевий секс і кризу ідентичності.
АТБ — найбільша мережа країни. Сюди водять дітей щодня. Тут купують підгузки, каші, іграшки. І тут же, без фільтра, без маркування, без елементарної відповідальності, лежить книжка, яку сам видавець вважає недитячою.
Де розділення полиць? Де хоча б примітивна наклейка «18+»? Де розуміння, що десятирічна дитина не «обирає» контент, а просто бачить те, що дорослі вирішили їй показати?
Замість цього — тиша. Бо зручніше зробити вигляд, що нічого особливого не сталося. Бо будь-яка критика миттєво перетворюється на «гомофобію». Бо захищати право дитини не стикатися з відвертим сексуальним контентом у супермаркеті вже вважається чимось радикальним.
Це не захист меншин. Це зневага до батьків і до вікових меж. Коли мережа ставить прибуток і «прогресивність» вище за елементарний здоровий глузд — це вже не бізнес. Це ідеологічна недбалість.
Книжка легальна. Її можна купити в книгарні в розділі для дорослих. Її можуть читати ті, хто свідомо обирає. Але дитина в АТБ не обирає. Вона приходить за іграшкою і отримує обкладинку з цілуючимися чоловіками та текст про перший гей-секс.
Хто дозволив? Хто перевіряв? Хто вирішив, що дитячий відділ — це вільна зона для будь-якого контенту?
Поки відповідей немає. Є лише факт: найбільша мережа супермаркетів України спокійно поклала 18+ літературу з відвертими сексуальними сценами туди, куди тягнуться руки дітей. І зробила вигляд, що все в порядку.
Якщо це «норма» — тоді норма вже давно зламана. І ламають її не «відсталі батьки», а ті, хто свідомо прибирає будь-які межі між дитячим і дорослим простором.