Поки українці продовжують обурюватися свавіллям територіальних центрів комплектування, влада вкотре вирішила зіграти в улюблену гру — «імітацію бурхливої діяльності». Провладні телеграм-канали та деякі народні депутати від «Слуги народу» розігнали новину: по всій Україні нібито розпочалися масові раптові перевірки всіх ТЦК. Результат? За лічені дні — 208 фактів порушень, 101 адміністративний протокол і навіть одна кримінальна справа. Звучить солідно. От тільки запахло черговим «безкоштовним кіно».
Давайте розберемо «сенсацію» по поличках. Повідомлення стверджує, що перевірки раптові і масові — тобто, щойно почалися. Але за такий короткий термін вже встигли виявити 208 порушень, скласти понад сотню протоколів і навіть відкрити кримінальне провадження. Без серйозної доказової бази, без глибоких перевірок, без часу на аналіз.
Це не робота правоохоронців. Це статистика під замовлення. У реальному житті раптова перевірка великої системи не дає таких швидких і круглих цифр. Вона дає хаос, опір і необхідність копати глибше. Тут же — готовий набір показників, який виглядає так, ніби його підготували заздалегідь і просто чекали слушного моменту, щоб «вкинути» у публічний простір.
Особливо цинічно це виглядає на тлі тисяч скарг від громадян, які роками накопичувалися в Офісі омбудсмена Дмитра Лубінця. Там цифри не в сотнях, а в тисячах. І там — реальні історії про «бусифікацію», незаконне утримання людей, хабарі та знущання. А тут — швидкий піар-хід, щоб заспокоїти роздратоване суспільство напередодні можливих нових хвиль мобілізації.
Найприкріше в цій історії — не навіть влада, а журналісти та телеграм-канали, які позиціонують себе як «незалежні джерела». Замість того, щоб перевірити інформацію, поставити незручні питання («Коли саме розпочалися перевірки? Хто їх проводить? Які саме ТЦК вже перевірили? Які саме порушення виявили?»), вони просто перепощили повідомлення провладних нардепів.
Українська журналістика вкотре продемонструвала свою головну хворобу: відсутність критичного мислення і бажання бути ближче до «джерел», аніж до правди. Замість розслідування — ретрансляція. Замість скепсису — лояльність. І це в умовах, коли довіра до медіа й так перебуває на дні.
Мета очевидна. Суспільство кипить через ТЦК. Люди втомилися від відео з «бусами», історій про корупцію та безкарність. Влада це чудово розуміє. Тому замість реальних системних реформ (кадрова чистка, цифризація, зміна філософії мобілізації) вона запускає черговий спектакль: «Ми чуємо народ і вже караємо винних».
Тільки от реальна боротьба з порушеннями не починається з красивих цифр у телеграм-каналах. Вона починається з публічних звітів, відсторонення топ-керівництва проблемних ТЦК, реальних вироків і, головне, — зміни правил гри. А не з «раптових» перевірок, результати яких з’являються швидше, ніж самі перевірки.
Українці заслуговують не на чергове «кіно», а на реальні зміни. Громадянське суспільство має вимагати від влади:
- Повний перелік перевірених ТЦК з назвами та результатами.
- Прізвища посадовців, щодо яких відкрито провадження.
- Механізм, який унеможливить повторення порушень.
- Незалежний контроль за ходом «масових раптових перевірок».
Поки що ми маємо лише черговий епізод серіалу «Влада імітує діяльність». І поки журналісти продовжуватимуть некритично «розносити» такі вкиди, а суспільство — ковтати їх, нічого не зміниться.
Безкоштовне кіно від влади триває. Питання лише в тому, скільки ще сезонів ми готові його дивитися.