Те, що тривалий час вважалося поодинокими ексцесами на місцях або списувалося на «російську ІПСО», офіційно підтверджено правоохоронцями. Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило в Одесі організовану злочинну групу, яка перетворила мобілізаційні заходи на кримінальний промисел. Незаконне позбавлення волі, катування, психологічний терор і навіть сексуаль can насильство — такий арсенал методів використовували фігуранти у формі проти цивільного населення.

Організована структура та цинічний брендінг: як працювала схема
За даними слідства, в Одесі діяло чітко структуроване угруповання, до складу якого входили дев’ятеро осіб. Співорганізаторами та виконавцями злочинів виявилися:
-
Шестеро співробітників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП);
-
Троє представників так званої «громадської організації», яка виконувала роль силового крила та прикриття.
Спільники підходили до справи з особливим цинізмом. Свій координаційний чат у месенджері, де обговорювалися деталі «полювань» на людей та координація дій під час рейдів, вони назвали «Доставка». Живі люди, громадяни України, у цьому чаті фігурували виключно як безправний «товар», який потрібно було примусово та за будь-яку ціну доставити до закритих приміщень.
Від викрадення до катувань: хроніка свавілля
Схема зловживань була поставлена на потік. Представники «громадської організації» разом із військовими ТЦК здійснювали примусові затримання чоловіків на вулицях міста. Проте замість законних процедур перевірки документів та направлення на ВЛК, громадян піддавали справжньому терору:
Методи «роботи» угруповання, зафіксовані ДБР:
Незаконне утримування: Людей годинами або днями блокували у підвальних та службових приміщеннях без доступу до правової допомоги чи зв’язку з рідними.
Фізичне насильство та побої: Незгодних або тих, хто намагався захистити свої конституційні права, жорстоко били.
Психологічний тиск: Затриманих залякували, принижували їхню людську гідність, створюючи умови повної безвиході.
Найбільший шок у суспільстві викликала заява правоохоронців про факти сексуального насильства над затриманими. Застосування таких методів у державних установах під час війни фактично копіює найгірші практики російських катівень на окупованих територіях, що завдає нищівного удару по репутації Збройних Сил України та інституту мобілізації в цілому.
Реакція правоохоронців: затримання та запобіжний захід
Масштабна спецоперація ДБР завершилася ліквідацією цього кримінального осередку. Наразі всім дев’ятьом фігурантам справи оголошено про підозру за низкою важких статей Кримінального кодексу України (зокрема, незаконне позбавлення волі, катування, перевищення службових повноважень та насильницькі дії).
Суд обрав для всіх затриманих — як працівників ТЦК, так і їхніх цивільних спільників — найсуворіший запобіжний захід: утримання під вартою в СІЗО. Можливості виходу під заставу для фігурантів, зважаючи на важкість та цинізм злочинів, не передбачено.
Журналістський висновок: системна криза, що потребує хірургічного втручання
Одеський кейс — це вже не просто «перевищення повноважень». Це системний збій, коли державний орган, покликаний забезпечувати обороноздатність країни, частково перетворився на закриту катувальну структуру під керівництвом осіб із відверто кримінальним мисленням.
Цей прецедент вимагає від вищого військово-політичного керівництва країни радикальних кроків:
-
Тотального аудиту діяльності одеських та обласних ТЦК із залученням цивільних правозахисників.
-
Ліквідації будь-яких «сірих» схем взаємодії військових із сумнівними громадськими формуваннями чи «вартовими», які не мають жодних законних прав затримувати людей.
-
Максимально публічного судового процесу. Суспільство та західні партнери мають побачити, що держава жорстко і безкомпромісно карає внутрішніх ворогів, які нищать законність у тилу.
Захист держави не може будуватися на криміналі та знущаннях. Справа чату «Доставка» має стати крапкою у практиці «вуличного беззаконня» та початком реального очищення системи. На лаві підсудних мають опинитися не лише виконавці, а й ті керівники, які своєю мовчазною згодою або бездіяльністю допустили створення цього жаху.
