У той час, коли тисячі українських захисників проливають кров на фронті, захищаючи кожен сантиметр рідної землі, частина “слуг народу” у тилу продовжує жити так, ніби війни немає. Яскравий приклад — сесія Львівської обласної ради, після якої депутати “випадково” продемонстрували всій країні своє справжнє обличчя. Забувши вимкнути трансляцію на YouTube, вони влаштували щедре застілля з алкоголем, тостами та неформальним гулянням прямо в сесійному залі.
За даними місцевих ЗМІ та свідчень очевидців, після завершення офіційної частини засідання депутати та присутні не поспішали розходитися. У кадрі з’явився накритий стіл з різними стравами, пляшки з алкоголем, чутно тости та веселі розмови. Організатори трансляції спохопилися не відразу — відео вже встигло розлетітися мережею, викликавши хвилю обурення та саркастичних коментарів. Оригінал, за деякими даними, вже видалили, але копії продовжують поширюватися.
Цей інцидент — не просто курйоз. Це симптом глибшої проблеми українського політикуму. Поки на фронті гинуть найкращі сини та доньки України, певна частина депутатів усіх рівнів сприймає владу як персональний бізнес-клуб для вирішення “комерційних питань”, розподілу бюджетних потоків і комфортного життя в тилу.
Особливо цинічно це виглядає на тлі Львівщини — регіону, який активно підтримує фронт, приймає переселенців, лікує поранених і відправляє волонтерську допомогу. Депутати обласної ради, які представляють громаду, що щодня відчуває наслідки війни, дозволяють собі таке гуляння. Де ж елементарна повага до тих, хто зараз у окопах?
Багато хто з цих “обранців” активно уникає будь-якої реальної причетності до оборони країни. Вони не поспішають долучатися до територіальної оборони, не ініціюють жорстких антикорупційних механізмів для прозорого витрачання коштів на потреби ЗСУ, зате майстерно “рішать питання” — земельні, тендерні, кадрові. Пияцтво під камерами — це лише вершина айсберга. За лаштунками, ймовірно, тривають куди серйозніші “переговори”, де інтереси громади часто відходять на другий план перед особистими вигодами.
Суспільство втомилося від цього подвійного стандарту. З одного боку — мобілізація, “громадянський обов’язок”, заклики до єдності. З іншого — депутати, які після сесії влаштовують банкет, ніби в мирний час. Це не просто брак смаку. Це моральна деградація частини еліти, яка вважає, що війна — для “простих хлопців”, а для них — привілеї та імунітет.
Цей скандал повинен стати приводом не тільки для вибачень (яких, до речі, досі немає), а й для системних змін. Громадськість має право вимагати:
- Повної прозорості роботи рад — з обов’язковим публічним звітуванням про витрати, поїздки та “представницькі” заходи.
- Жорсткішого контролю за сумісництвом депутатських мандатів з бізнес-інтересами.
- Реальної люстрації та ротації тих, хто демонструє таке зневажливе ставлення до воєнного часу.
Українці на фронті не просять розкоші. Вони просять зброю, боєприпаси, ротацію та справедливість у тилу. А замість цього бачать, як “слуги” наливають черговий тост.
Львівська обласна рада — не єдиний приклад. Подібні історії трапляються по всій країні. Пора припинити це. Депутатський мандат — не карт-бланш на безвідповідальність, а обов’язок служити людям, особливо в часи найтяжчих випробувань.
Поки наші воїни тримають небо і землю, тилові “гуляки” мають зрозуміти: камери вимкнути можна, а народну пам’ять і обурення — ні. Час відповідати не тільки перед виборцями, а й перед історією та полеглими героями.