Вчора, 26 травня 2026 року, авторитетне британське видання The Economist опублікувало гостру статтю під назвою «Ukraine’s latest challenge is how to deal with hope». У ній, посилаючись на високопосадовця з оточення президента Зеленського, видання повідомляє: уряд отримав вказівку готуватися до ще двох-трьох років війни. Джерело прямо вказує, що Володимир Зеленський наказав готувати систему влади саме під такий сценарій.
Реакція Банкової не забарилася. Замість чесної розмови з суспільством влада традиційно запустила «спростування» через давно зашкварені телеграм-канали та лояльні ЗМІ. Радник президента Дмитро Литвин поспішив назвати інформацію «старим витоком» і заперечив підготовку до затяжної війни.
Це вже класика жанру. Українці за три роки повномасштабної війни навчилися розпізнавати цей шаблон: влада регулярно видає оптимістичні прогнози, які потім розбиваються об реальність. Скільки разів ми чули від президента та його команди «ще трохи — і перемога», «контрнаступ», «F-16 змінять усе», «переговори вже скоро»? Кожного разу терміни переносилися, а правда відкладалася на потім. Тепер, коли навіть їхні власні джерела зізнаються The Economist у підготовці до затяжної війни, Банкова знову включає режим заперечення.
Найцікавіше в цій історії — навіть не сам факт приховування. А те, що влада не подає до суду на The Economist, не вимагає спростування, не звертається до редакції з вимогою надати докази чи спростувати «неправду». Чому? Бо прекрасно розуміє: стаття базується на реальних розмовах із людьми з найближчого кола. Суд означав би публічний скандал і підтвердження інформації, якої вони так бояться.
Українське суспільство вже давно живе в режимі тотального недовіри. Важко зрозуміти, де правда, а де чергова інформаційна операція Банкової. Влада постійно приховує неприємну реальність: складнощі на фронті, проблеми з мобілізацією, корупцію в тилу, економічні труднощі. Замість відкритої комунікації — маніпуляції, «єдиний телемарафон» і зачистка критичних голосів.
The Economist — не російський пропагандистський ресурс і не маргінальний блогер. Це одне з найвпливовіших видань світу, яке має репутацію серйозного аналітичного центру. Якщо навіть вони пишуть про 2–3 роки війни на основі джерел з Офісу Президента, то суспільство має право знати правду, а не черговий «оптимістичний» фейк від спікерів Банкової.
Час закінчувати гру в «все добре, тримаємося». Війна — це не піар-кампанія. Люди гинуть, економіка виснажується, демографічна криза поглиблюється. Громадяни України заслуговують на чесність від своєї влади, а не на постійне приховування реальності через «зашкварені» канали.
Поки Банкова займається спростуваннями замість стратегії, The Economist просто сказав те, про що більшість українців і так підозрює: попереду ще важкі роки. Питання лише в тому, чи вистачить у влади мужності нарешті сказати це прямо.