Поки Україна та українські солдати тримають фронт, вигризаючи кожен метр рідної землі, у теплих кабінетах Берліна починають звучати «тверезі» голоси, що більше нагадують відлуння мюнхенської змови 1938 року. Фрідріх Мерц, лідер німецького ХДС та людина, дедалі частіше змінює риторику з рішучого «Україна має перемогти» на розмите «нам потрібен мир». Ще вчора він пада в обійми з Зеленським, а вже сьогодні розповідає про розмите «нам потрібен мир».
Останні виступи Мерца в німецьких медіа, зокрема в інтерв’ю для Stern, свідчать про небезпечний зсув у свідомості європейських еліт. Політик, який ще вчора обіцяв ракети Taurus, сьогодні обережно допускає сценарії, за яких Києву доведеться «прийняти реальність» втрати територій.
Це вже не просто аналітика — це зондування ґрунту. Мерц пропонує так звану «Realpolitik», де справедливість і міжнародне право поступаються місцем «втомі від війни» та бажанню європейських обивателів повернутися до дешевого газу та спокійного сну.
«Ми маємо зробити все, щоб Україна могла діяти з позиції сили, але ми також повинні розуміти, що кінцевою метою є відновлення миру в Європі», — обтічно заявляє Мерц, залишаючи за дужками питання: а чи буде цей мир тривалим, якщо агресора нагородять українськими землями?
Позиція Мерца — це лише верхівка айсберга європейської нерішучості. Наші партнери в ЄС продовжують грати у подвійні стандарти:
-
Зброя як інструмент тиску, а не перемоги: Ідея Мерца висунути Путіну ультиматум щодо ракет Taurus виглядає як спроба зберегти обличчя. Чому ці ракети не були надані два роки тому? Чому допомога надається «порційно», рівно стільки, щоб ми не впали, але недостатньо, щоб виштовхнути ворога?
-
Страх перед ескалацією як самовиправдання: Європа досі боїться власної тіні. Замість того щоб стати справжнім «арсеналом демократії», Брюссель та Берлін витрачають місяці на дебати про «червоні лінії», які Кремль давно перейшов.
-
Економічний егоїзм: За завісою гучних заяв про підтримку стоїть бажання якомога швидше заморозити конфлікт. Європейські партнери, здається, готові заплющити очі на окуповані Крим чи Донбас, аби лише відновити «стабільність», яка насправді є лише перервою перед наступним ударом агресора.
Аналітики зазначають, що подібні заяви Мерца є сигналом для Кремля: Захід готовий до торгів. Як повідомляє видання Bild у своєму аналітичному матеріалі про майбутню стратегію ХДС:
«Мерц прагне бути канцлером, який закінчить війну. Його стратегія — це суміш жорсткого тиску та готовності до болючих компромісів, де питання територіальної цілісності України може стати предметом дипломатичних маневрів». (Джерело: Bild.de)
Також у матеріалі The Guardian зазначається, що зміна риторики Мерца відображає загальноєвропейський тренд на «пошук виходу», який ігнорує довгострокові безпекові ризики для самої Європи.
Якщо Фрідріх Мерц та інші європейські лідери вважають, що здача українських територій принесе мир у їхні домівки, вони глибоко помиляються. Будь-яка поступка територіями — це не мир, це інвестиція у наступну війну, де ціною вже будуть не українські степи, а європейські столиці.
Україна очікує від партнерів не «реалістичних сценаріїв втрати земель», а реальної допомоги для їх звільнення. Час припинити шукати компроміси з диктатурою за рахунок нашої крові та наших кордонів.