Начальник Генерального штабу Бельгії, генерал авіації Фредерік Вансіна, зробив відверту заяву, яку вже не заховаєш під дипломатичними формулюваннями. У великому інтерв’ю бельгійській газеті Le Soir він прямо сказав:
«Ми маємо ще кілька років завдяки мужності та крові українців, які купують цей час для нас. Саме тому ми їх так сильно підтримуємо.»
Оригінал французькою звучить ще цинічніше: «On a encore quelques années devant nous. Grâce au courage et au sang des Ukrainiens, qui achètent ce temps pour nous.»
Генерал не соромиться. Він пояснює: до 2030 року активна фаза війни, ймовірно, завершиться. Росія матиме 650–700 тисяч загартованих у боях солдатів, військову економіку на повних обертах і Путіна, який мріє про армію в 1,5 мільйона та кордони 1997 року. А Європа до 2035-го має встигнути переозброїтися так, щоб стримувати Москву вже без американців. Тобто українські життя — це просто тайм-аут, який Європа купує за чужий рахунок.
Це вже не метафора. Це офіційна військова доктрина однієї з країн НАТО. «Кров українців купує час» — фраза, яку раніше шепотіли в кулуарах, тепер лунає з вуст начальника генштабу. І це не поодинокий випадок. Чеський генерал Карел Ржека, литовські та естонські лідери — всі повторюють те саме. Але Вансіна сказав це найвідвертіше і найхолодніше: ми підтримуємо вас саме тому, що ви вмираєте замість нас.
Поки українські солдати щодня платять найвищу ціну, Європа проводить «Zeitenwende», запускає план ReArm Europe на 800+ мільярдів євро, нарощує виробництво снарядів і дронів. Німеччина створює 100-мільярдний фонд, Польща і країни Балтії переозброюються рекордними темпами. І все це — «дякуючи» українській крові. Бо без неї російські танки могли б уже бути не під Покровськом, а під Варшавою чи Будапештом.
Але ось у чому справжній цинізм. Європа визнала, що використовує Україну як щит і буфер. Водночас вона досі сперечається про кожну партію ATACMS, Patriot і Taurus, затягує з літаками, боїться «ескалації» і продовжує купувати російську нафту через треті руки. Генерал Вансіна каже «ми їх так сильно підтримуємо», але реальність інша: підтримка завжди «достатня, щоб не програли, але недостатня, щоб перемогли». Бо перемога України означала б, що «тайм-аут» закінчився і Європі доведеться воювати самій.
Це не союзництво. Це холодний розрахунок. Українці купують Європі час не для того, щоб Європа нарешті прокинулася і допомогла виграти війну. Ні. Час купується, щоб Європа встигла озброїтися після того, як Україна максимально виснажить Росію. А потім — «дякуємо, хлопці, ви були чудовим буфером».
Фредерік Вансіна просто проголосив те, що багато європейських еліт думають, але бояться сказати вголос: українська кров — це інвестиція в європейську безпеку. Дешева, ефективна і, головне, чужа.
Питання лише одне: скільки ще років і скільки ще тисяч українських життів Європа планує «купити» за такою вигідною ціною, перш ніж нарешті почне воювати не чужими руками, а своїми? Бо коли тайм-аут закінчиться, а російські танки все-таки покотяться європейськими вулицями — вже не буде кого послати «купувати час».