Вся країна воює, платить податки і чекає на справедливість від антикорупційних органів, у Державному бюро розслідувань (ДБР) спокійно працює людина, про яку майже ніхто не чув. Його ім’я — Ростислав Пекар. Посада — заступник директора Бюро. Зарплата — понад три мільйони гривень на рік. Авто — службове Toyota Land Cruiser Prado вартістю близько 60 тисяч доларів. Житло — котедж у престижному закритому містечку «Золоче» під Києвом.
І головне: офіційно його ніби й не існує. На сайті ДБР — жодної згадки. Відкритого конкурсу на посаду не було. Декларації в реєстрі НАЗК — немає. Публічних коментарів — теж. Повна тінь.
Саме цю історію, оприлюднило розслідувальне видання BIHUS Info. Журналістка Ангеліна Капітула за 28 хвилин жорстко і фактами розклала, як у надрах органу, який має боротися з корупцією найвищого рівня, може ховатися «таємний заступник» із дуже не таємним рівнем життя.
Ростислав Пекар — не новачок у правоохоронній системі. Двадцять років він відпрацював у податковій поліції. З 2001-го піднімався кар’єрними сходами ще за часів, коли податкова міліція славилася «масками-шоу» і «крышуванням» бізнесу. У 2021 році Пекар переходить до щойно створеного ДБР і одразу очолює операційний департамент. А далі — «турбо-режим»: швидке підвищення до заступника директора без видимого конкурсу і без жодної публічної інформації.
ДБР на словах — незалежний орган, який розслідує справи проти суддів, прокурорів, високопосадовців, воєнні злочини. На ділі ж, за версією BIHUS, всередині нього спокійно працює людина, про призначення якої суспільство навіть не знало.
Найгостріша частина розслідування — майновий блок. Журналісти встановили, що родина Пекаря мешкає в елітному котеджному містечку «Золоче» — одному з найдорожчих під Києвом. Службове авто Toyota Land Cruiser Prado регулярно паркується біля будинку.
Дружина Анна Пекар займається бізнесом у сфері косметики. До певного моменту компанія показувала скромні обороти — близько 5 мільйонів гривень на рік. Після того, як чоловік став високопосадовцем у ДБР, обороти різко злетіли до 23 мільйонів. Збіг? BIHUS прямо ставить питання: чи не допомагає посада чоловіка «просувати» бізнес?
Крім того, родина придбала квартиру, земельні ділянки. Батько Пекаря та теща володіють комерційною нерухомістю в Харкові, яка приносить стабільний дохід. Для держслужбовця, який за законом має жити виключно на зарплату, такий темп збагачення виглядає щонайменше підозріло.
Підрядник, який з’явився «разом із Пекарем»
Окрема історія — тендери. Разом із приходом Пекаря в ДБР з’явився підрядник, який спеціалізується на кіберзахисті. Компанія отримала контракти на десятки мільйонів гривень. За даними розслідувачів, цей підрядник має давні зв’язки саме з податковою поліцією — колишнім місцем роботи Пекаря. Знову збіг?
Реакція ДБР: формальна відписка
На запит BIHUS у Бюро відповіли сухо: Пекар працює на посаді, усе законно. Але жодних деталей про конкурс, декларацію чи пояснення майнового стану не надали. Класична тактика: «ми все робимо правильно, а ви не лізьте».
Чому це важливо саме зараз
ДБР — не просто ще один правоохоронний орган. Це структура, яка має розслідувати корупцію в судовій системі, прокуратурі, митниці, серед топ-чиновників. Якщо всередині самого Бюро сидить людина, про яку суспільство нічого не знає, а її спосіб життя разюче контрастує із задекларованими доходами, це вже не приватна справа. Це питання довіри до всієї антикорупційної вертикалі.
Особливо болісно це звучить під час війни. Коли мільйони українців віддають останнє на ЗСУ, коли кожна копійка на рахунку, коли волонтери збирають на дрони, а в ДБР заступник директора їздить на Prado вартістю як кілька «пташок» для фронту — це не просто «неприємний факт». Це удар по моралі суспільства.
Питання, на які має відповісти не лише BIHUS
- Чому призначення заступника директора ДБР відбулося без відкритого конкурсу і без публічної інформації?
- Де декларація Пекаря за всі роки роботи в Бюро?
- Чи перевіряло НАЗК майновий стан родини?
- Чи розслідує НАБУ можливі конфлікти інтересів і корупційні схеми навколо тендерів?
Поки що відповідей немає. Є лише розслідування BIHUS, яке вкотре доводить: навіть у 2026 році, після всіх реформ і європейських обіцянок, в Україні все ще можливий «таємний заступник» із елітним життям.
Це не просто історія про одного чиновника. Це діагноз системі, яка досі дозволяє таким людям залишатися в тіні.
BIHUS Info зробили свою роботу. Тепер черга за НАБУ, САП, ВАКС і, зрештою, за суспільством.
Бо якщо ми хочемо перемогти не лише на фронті, а й у тилу — корупцію, безкарність і «своїх людей», — то такі історії мають переставати бути «розслідуваннями». Вони мають ставати вироками.
Матеріал підготовлено на основі розслідування BIHUS Info
Слава Україні. І хай живе прозорість. 💙💛