На початку квітня в українському інформаційному просторі спалахнув гострий військовий скандал, який розкрив не лише тактичні суперечності на фронті, а й системні проблеми в комунікації між представниками Міністерства оборони та безпосередніми виконавцями бойових завдань. Радник міністра оборони з питань безпілотних літальних апаратів (БпЛА) Сергій Стерненко публічно звинуватив командування 425-го окремого штурмового полку «Скеля» в організації «м’ясних штурмів» під Покровськом, що нібито призвело до значних втрат техніки та особового складу. Військові полку відкинули звинувачення, назвавши їх базованими на російських фейках, і запросили радника на фронт для «перевірки на місці».
Сергій Стерненко — блогер і волонтер з Одеси, який з початку повномасштабного вторгнення активно займався підтримкою ЗСУ, зокрема постачанням дронів. У січні 2026 року міністр оборони Михайло Федоров призначив його своїм радником з питань підвищення ефективності використання БпЛА на фронті. Офіційно це пояснювали «практичним досвідом волонтера» та потребою в аналізі операцій, навчанні та обміні досвідом між підрозділами.
Однак саме це призначення вже тоді викликало дискусії. Критики вказували, що Стерненко не має військової освіти, досвіду служби в лавах ЗСУ чи командування підрозділами. Його експертиза обмежувалася волонтерською діяльністю та публічною критикою армійських проблем.
1 квітня 2026 року Стерненко опублікував у своєму Telegram-каналі допис, у якому звинуватив командування 425-го ОШП «Скеля» (підпорядкований 7-му корпусу Десантно-штурмових військ) у проведенні 31 березня механізованого штурму поблизу Покровська (Донецька область). За його словами, полк відправив колону техніки на позиції противника в умовах домінування ворожих дронів, що зробило українських бійців «легкою ціллю». Стерненко оприлюднив скріншоти та відео зі знищеною технікою, заявивши: «Кадри з тілами наших солдатів я викладати не буду. На жаль, їх там багато». Він порівняв дії командирів з російською тактикою «м’ясних штурмів» і наголосив на необхідності відповідальності за такі рішення.
Реакція 425-го полку була швидкою та жорсткою. У офіційній заяві, опублікованій у Facebook, військові підтвердили: 31 березня підрозділ справді проводив штурмові дії з метою закріплення на одній із ділянок у районі Покровська. Однак вони категорично відкинули звинувачення в «бездумних штурмах»:
- Втрати названі мінімальними (за деякими даними — двоє загиблих).
- Відео та фото, використані Стерненком, — це матеріали з російських джерел, змонтовані з різних днів і різних секторів фронту, які не стосуються операції 31 березня.
- Полк звинуватив радника в поширенні російської пропаганди без перевірки інформації через офіційні канали чи спілкування з учасниками бою.
Бійці полку публічно звернулися до Стерненка з пропозицією приїхати в штаб або на позиції «сьогодні або завтра», щоб «на власні очі пересвідчитися» та зробити висновки на основі українських даних, а не ворожих фейків.
7-й корпус Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомив, що дії полку «Скеля» під Покровськом уже перевіряє вище військове командування. Перевірка має встановити обставини операції та її результати.
Скандал швидко набрав розголосу в українських медіа та соцмережах. Багато військових, волонтерів і експертів підтримали полк «Скеля», звинувативши Стерненка в непрофесійності та підіграванні ворожим наративом.
Цей інцидент актуалізував гостре питання щодо кадрової політики Міністерства оборони України. Експерти та представники ЗСУ неодноразово вказують: практика призначення радників без реального військового досвіду служби в армії, без спеціальної освіти в галузі тактики, оперативного мистецтва чи командування підрозділами є дуже непрофесійною і викликає подив не лише в Україні, а й у міжнародних партнерів.
Людина, яка ніколи не перебувала в окопах, не керувала штурмом і не несе особистої відповідальності за життя бійців, публічно коментує та оцінює рішення командирів на фронті — це, на думку критиків, не просто помилка, а системна проблема. Такий підхід підриває авторитет професійних військових, створює конфлікти всередині армії та формує в суспільстві хибне уявлення про реалії війни. Світові армії (США, НАТО) традиційно призначають на подібні посади осіб з багаторічним бойовим досвідом, генеральською освітою чи перевіреним фахом. В Україні ж нерідко радниками стають блогери та волонтери, чия «експертиза» обмежується публічними заявами. Це, як зазначають військові, «дивує весь цивілізований світ» і потребує негайного перегляду.
Скандал підкреслює реальну проблему сучасної війни — домінування FPV-дронів, які роблять класичні механізовані колони вразливими. Стерненко, як радник з БпЛА, мав би саме просувати рішення, що мінімізують такі ризики. Натомість його публічна критика без перевірки фактів лише загострила ситуацію.
Станом на 3 квітня 2026 року перевірка триває, а конфлікт між радником міністра та фронтовими штурмовиками залишається відкритим. Полк «Скеля» продовжує виконувати бойові завдання, а суспільство очікує прозорих результатів розслідування та вибачень, якщо звинувачення виявляться необґрунтованими.
Цей скандал — не просто суперечка двох сторін. Він став індикатором глибших проблем: відсутності чіткої субординації, комунікації та, головне, професійного підходу до призначень у ключовому оборонному відомстві країни. У час, коли кожен день на фронті коштує життів, Україна не може дозволити собі, щоб непрофесійні коментарі радників без досвіду підривали бойовий дух армії.
Джерела: офіційні заяви 425-го ОШП «Скеля», 7-го корпусу ДШВ, публікації Стерненка, матеріали TSN, Еспресо, Української правди, Gordon.ua та інші. Ситуація розвивається — можливі оновлення.