Поки тисячі українських військових щодня ризикують життям на фронті, Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський у черговому інтерв’ю заявив, що основна причина самовільного залишення військових частин (СЗЧ) — це «природний страх за життя» і «небажання служити». За його словами, проблему треба вирішувати не жорсткими покараннями, а «людським ставленням» на всіх етапах — від ТЦК до навчальних центрів. «Я не прихильник жорстких заходів», — підкреслив Сирський.
Ця заява миттєво викликала шквал обурення в армійському середовищі. Найгострішу і найвідвертішу відповідь дав Герой України, полковник Дмитро Кащенко — заступник командувача спеціальних дій Сил спеціальних операцій ЗСУ, учасник боїв за Чернігівщину 2022 року, командир 58-ї окремої механізованої бригади в минулому та людина, яка пройшла весь шлях війни від перших днів повномасштабного вторгнення.
«Якщо Головнокомандувач говорить про нелюдське ставлення, то що саме він має на увазі і чому з цим досі не борються? Якщо Головнокомандувач говорить про жорсткі покарання, то за які саме жорсткі покарання, окрім переведення до штурмових підрозділів?» — прямо запитав Кащенко.
Полковник не став ходити навколо таємниці. Він назвав справжню, на його думку, причину масового СЗЧ: тотальну демотивацію особового складу через стиль управління Сирського.
«Бо поки виходить, що покінчав адекватних генералів та комбригів, стер все, що можна, у безтолкових контратаках — починаючи від вмотивованого особового складу до закордонної техніки, максимально демотивував підлеглих від солдата до генерала, а потім сів і давиш умняка, що потрібно», — жорстко заявив Кащенко.
Дмитро Валерійович Кащенко — не «диванний експерт» і не політик. Це бойовий офіцер, який отримав звання Героя України ще 15 квітня 2022 року «за особисту мужність і вагомий внесок у захист держави». Він командував бригадами, був заступником командира 17-ї танкової бригади, а з червня 2022-го — заступником командувача спеціальних дій ССО. Кащенко брав безпосередню участь у звільненні Чернігівщини, де, за його словами, «рух російських колон був лютіший, ніж у 2022-му на інших напрямках». Його думка — це не емоції, а голос людини, яка знає армію зсередини на всіх рівнях.
Кащенко відкрито порівнює два стилі командування. За Валерія Залужного армія, за його словами, була «адекватно-людською»: головком знаходив час спілкуватися з командирами бригад, делегувати повноваження, враховувати сімейні обставини, підтримувати ініціативи знизу. Після звільнення Залужного в лютому 2024-го і призначення Сирського, стверджує полковник, модель управління кардинально змінилася.
«В армії на кінець 2022 року вже було дві армії — армія Залужного і армія Сирського. Тепер залишилася лише одна — авторитарна, совкова, де головне — боятися начальника і знущатися з підлеглих», — цитує Кащенко в недавніх інтерв’ю.
За його словами, Сирський будує систему, в якій «будь-які адекватні ідеї, які народжуються в головах командирів підрозділів, не потрібні». Головком впевнений, що знає краще за всіх. Результат — масові ротації та звільнення досвідчених комбригів і генералів, які не вписувалися в нову вертикаль. Найяскравіший приклад, на думку Кащенка, — безглузді контратаки 2023–2025 років, коли за наказом «зверху» спалювалися мотивировані підрозділи, сучасна західна техніка (Leopard, Bradley, HIMARS) і, головне, — довіра солдатів до командування.
Офіційна статистика Міноборони та Генштабу не розголошується повністю, але за відкритими даними кількість справ за СЗЧ лише за один рік зросла на десятки тисяч. Тисячі військових залишають частини не через «ледарість», а через виснаження, відсутність ротацій, неадекватні накази і відчуття, що їх кидають «на м’ясо».
Кащенко прямо вказує: проблема не в тому, що солдати «боїться смерті» (це природно), а в тому, що командування системно знищило мотивацію. Замість того, щоб визнати власні помилки — втрати техніки, кадрів і морального духу в «безтолкових контратаках», — Сирський перекладає відповідальність на ТЦК і «страх за життя».
«Якщо головком сам визнає нелюдське ставлення — то чому він, як головнокомандувач, досі не навів лад у своїй вертикалі? Чому не покарано тих, хто дійсно знущається з людей на місцях? Чому замість аналізу і плану ми чуємо лише загальні слова про «людяність»?» — запитує Кащенко.
Слова Героя України — це не просто критика однієї людини. Це сигнал тривоги для всього суспільства. Армія, де командири бояться висловлювати думку, а солдати масово тікають від «своїх», не може виграти війну на виснаження проти ворога, який кидає в бій сотні тисяч. Демотивація породжує СЗЧ, СЗЧ — ще більшу нестачу людей, а це — нові «м’ясні» штурми і нові втрати.
Полковник Кащенко, який сам пройшов шлях від командира бригади до заступника командувача ССО і не побоявся публічно сказати правду, фактично озвучив те, про що шепочуть у багатьох підрозділах: система управління ЗСУ потребує не косметичних змін, а глибокої перебудови. Інакше «проблема СЗЧ» буде тільки зростати, а разом з нею — і ціна, яку платить український народ.
Поки що офіційної реакції від Генштабу чи Офісу Президента на заяву Кащенка немає. Але в армійських чатах і соцмережах його слова вже розлетілися як вірус. Бо коли Герой України, який воює з першого дня, прямо звинувачує головкома в знищенні адекватних кадрів і демотивації армії — це вже не просто «думка експерта». Це крик з окопів, який не можна ігнорувати.