На тлі безперервних обстрілів українських міст і героїчних боїв на фронті Верховна Рада України продемонструвала вражаючу байдужість до очищення власних лав від тіней минулого. Народні депутати, обрані українським народом, відмовилися підтримати ініціативу щодо позбавлення нагород і звань легендарного, але суперечливого спортсмена Сергія Бубки. Це сталося попри гучний заклик українського скелетоніста Владислава Гераскевича, який виступив з трибуни парламенту 26 лютого, вимагаючи санкцій проти Бубки за його тісні зв’язки з Росією. На п’ятому році повномасштабної війни, коли тисячі українців гинуть за свободу, парламентарії, здається, забули про елементарну справедливість: чому людина, чиї компанії торгують з окупантами, досі вважається “Героєм України”?
Сергій Назарович Бубка – фігура, яка колись уособлювала спортивну гордість України. Народжений 4 грудня 1963 року в Луганську (тоді Ворошиловграді), він почав займатися стрибками з жердиною ще в 1973 році. Його кар’єра – це суцільний тріумф: олімпійський чемпіон 1988 року в Сеулі, шестиразовий чемпіон світу (1983, 1987, 1991, 1993, 1995, 1997), володар Кубків світу та Європи 1985 року. Бубка встановив 35 світових рекордів, ставши першим у світі, хто подолав позначку 6 метрів (1985 рік). Його найкращий результат на відкритому повітрі – 6,14 м (1994 рік), а в залі – 6,15 м (1993 рік). За ці досягнення у 2001 році він отримав звання “Герой України” від президента Леоніда Кучми, а також повний кавалер ордена “За заслуги” (1994, 1997, 1999) та інші державні нагороди. Бубка був президентом Національного олімпійського комітету (НОК) України з 2005 по 2022 рік, членом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1999 року та першим віце-президентом Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF).
Але за блиском медалей ховається темна сторона. З початком російської агресії проти України у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення 2022 року, Бубка опинився в центрі скандалів через свої проросійські зв’язки. Журналістське розслідування Bihus.Info у 2023 році розкрило, що родинна компанія Бубки “Фірма Монблан”, де він є співвласником разом з братом Василем (колишнім депутатом від Партії регіонів), зареєстрована в Росії та уклала контракти з окупантами на постачання товарів. Навіть після відкриття кримінального провадження Службою безпеки України (СБУ) за пособництво державі-агресору, компанія продовжила бізнес: у серпні 2023 року були підписані нові угоди з російськими структурами. Бюро економічної безпеки (БЕБ) підтвердило, що діяльність компаній Бубки “може створювати загрози національній безпеці України”. Бубка також очолює Міжнародну асоціацію майстрів (IMGA), яка дозволила російським спортсменам виступати під своєю символікою, попри війну, що сприяє пропаганді агресора.
Позиція Бубки щодо війни завжди була неоднозначною. Він не виходив на зв’язок з початку вторгнення 2022 року, а його мовчання щодо російської агресії викликало обурення. У 2016 році він виступав проти недопуску російських легкоатлетів до Олімпіади в Ріо, відволікаючи увагу від допінгових скандалів РФ. Дружба з екс-президентом Віктором Януковичем і бізнес на окупованих територіях (включаючи так звану “ДНР”) лише посилюють підозри в колабораціонізмі. Рух ЧЕСНО вніс Бубку та його брата до Реєстру зрадників за співпрацю з окупантами.
Саме на це звернув увагу Владислав Гераскевич – триразовий олімпієць, який був дискваліфікований на Зимових Олімпійських іграх 2026 року в Мілані-Кортіна за “Шолом пам’яті” з фотографіями вбитих росіянами українських спортсменів. Виступаючи в Раді, Гераскевич заявив: “Мені соромно, що він досі носить це звання… Людина системно знищує Україну, торгує з окупантами, допускає російські прапори в організації, що очолює. Людина справді підігрує Росії, і коли він носить звання Героя України, яке здобувається зараз посмертно – це неприпустимо”. Він закликав парламент ініціювати санкції проти Бубки, що дозволило б юридично позбавити його нагород відповідно до статті 3 Закону України “Про санкції”.
27 лютого Гераскевич зареєстрував петицію на сайті Кабміну, яка набрала тисячі підписів, але Верховна Рада не перейшла до дій. Реакція депутатів різна: олімпійський чемпіон Жан Беленюк зазначив, що рішення про нагороди належить президенту, але без юридичних підстав нічого не зміниться. Тим часом російська пропаганда активно захищає Бубку, акцентуючи на його “радянській” кар’єрі, а ботоферми в соцмережах поширюють наративи про його “невинність”. Навіть українські боксери, як Олександр Усик, підтримують Бубку, фокусуючись на його минулих заслугах, ігноруючи сьогодення.
Ця ситуація – ганьба для українського парламенту. На п’ятому році війни, коли Герої України гинуть на фронті, депутати дозволяють “герою” з російськими зв’язками спокійно насолоджуватися статусом. Чи не час нарешті очистити Україну від таких “легенд”, які продають батьківщину за бізнес-контракти? Петиція Гераскевича триває – і це тест для всієї нації. Якщо Рада не відреагує, то хто ж тоді представляє інтереси українського народу?