Останнім часом українське суспільство годують однією й тією ж казкою: усі ролики, де чоловіків хапають на вулицях, запихають у мікроавтобуси, погрожують зброєю — це виключно російське ІПСО. Змонтоване на ШІ, зняте кремлівськими пропагандистами, мета — підірвати довіру до мобілізації. Так впевнено заявляють деякі нардепи, речники влади та, особливо гучно, керівники ТЦК.
Українці у відповідь лише криво посміхаються. Бо те, що відбувається на вулицях, бачать не лише смартфони, а й сотні тисяч свідків. Але ось справжній сюжетний поворот: «фейк від Кремля» раптом став реальністю для одного з «Слуг народу».
Місцеві ЗМІ Дніпра повідомили: увечері 27 лютого 2026 року на проспекті Дмитра Яворницького ледь не «мобілізували» народного депутата Романа Каптєлова. Сам політик швидко підтвердив інцидент у соцмережах: його авто заблокували люди в балаклавах, які під’їхали на автобусі. Жодних посвідчень, жодного представлення. Один із нападників тримав руку на пістолеті, погрожував фізичною розправою. Класична «бусифікація» — та сама, якої, за офіційною версією, не існує.
Отже, питання ребром: «бусифікація» таки є?
Президент Зеленський на нараді з Міністром оборони вживав саме цей термін. Слово пролунало з високої трибуни, його почули мільйони. Але Дніпропетровський обласний ТЦК та СП пішов далі. Начальник Олексій Дубовик під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) заявив буквально таке:
«Бусифікація, тцкашники, країна-концтабір — це мова ворога».
Бусифікація, тцкашники, країна-концтабір – це мова ворога, — Дніпропетровський ТЦК
Тобто будь-який, хто вживає ці слова, автоматично записується в пособники російської пропаганди. За цією логікою виходить абсурд: або Володимир Зеленський — “російський пропагандист”, або Олексій Дубовик публічно звинуватив Президента та керівництво Міноборони в кремлівській агітації.
А тепер найцікавіше. Нехай пан Дубовик особисто подивиться в очі своєму ж однопартійцю, нардепу Роману Каптєлову, і скаже йому те саме:
«Пане Романе, ви стали жертвою російського ІПСО. Балаклави — це глибокий фейк, пістолет примонтували в Photoshop, а автобус — продукт нейромережі. Ви просто неправильно зрозуміли ситуацію. І взагалі, ваші слова — це мова ворога».
Бо інакше вся ця риторика виглядає як зухвала маячня. Коли «бусифікація» торкається звичайних громадян — її немає, це ІПСО. Коли ж вона чіпляє нардепа від провладної партії — раптом стає реальністю, яку доводиться публічно визнавати й вимагати розслідування.
Олексій Дубовик, який так гучно запевняє, що «порушень майже немає», а кожне треба «розбирати окремо», тепер має ідеальний кейс для розбору. Бо інцидент стався не з анонімним перехожим, а з народним обранцем. І цей обранець уже вимагає розібратися з озброєними людьми в масках, які залякують громадян на вулицях обласного центру.
Можливо, настав час для чесної відповіді без подвійних стандартів. Або принаймні для того, щоб автори фрази «цього не існує» самі спробували відчути, як це — опинитися в салоні того самого мікроавтобуса без документів, з рукою на зброї біля скроні. Тоді, можливо, їхня мова стане трохи менш агресивною й набагато чеснішою.
Поки що маємо: «бусифікація», яку обласний ТЦК оголосив «мовою ворога», щойно ледь не застосували до одного з тих, хто цю систему підтримує й голосує. Іронія? Чи просто криве дзеркало, в якому влада нарешті побачила себе без гриму?
Суспільство чекає пояснень. Особливо від Олексія Дубовика. І сміх уже не такий веселий, як раніше.
