27 січня 2026 року в селі Нехворощ Черкаського району (поблизу Корсунь-Шевченківського) сталася одна з найтрагічніших подій в історії української поліції за останні роки: під час спроби затримання підозрюваного загинули четверо правоохоронців, п’ятий отримав поранення, а сам підозрюваний — ліквідований спецпризначенцями. Усі п’ятеро загиблих — учасники бойових дій: четверо поліцейських і 59-річний ветеран російсько-української війни Сергій Русінов.
Трагедія швидко переросла в політичний скандал: ветерани АТО та побратими Русінова вийшли на масові акції протесту в Черкасах, вимагають об’єктивного розслідування, повернення тіла загиблого родині та відставки керівництва обласної поліції. На тлі звинувачень у халатності, можливому зловживанні та земельних конфліктах суспільство чекає відповідей: хто реально винен і чи понесуть покарання високопосадовці?
За офіційною версією Національної поліції (голова Іван Вигівський, начальник Черкаського ГУНП Олег Гудима):
- Русінова розшукували за підозрою у замаху на вбивство — ймовірно, через підпал автомобіля в грудні 2025 року.
- 27 січня група слідчих і оперативників прибула для проведення обшуків та затримання.
- Підозрюваний непомітно покинув дім, влаштував засідку в лісистій місцевості за ~500 м від будинку.
- Відкрив прицільний вогонь: спочатку поранив поліцейських, потім дострілював їх впритул, коли вони стікали кров’ю.
- Один з поліцейських (місцевий офіцер громади) впізнав Русінова — той сказав «Ну добре, живи» і продовжив засідку.
- Прибулі спецпризначенці ліквідували стрільця.
Загиблі поліцейські (всі — учасники бойових дій):
- Майор поліції Сергій Сафронов (командир взводу швидкого реагування)
- Майор поліції Олександр Флорінський (заступник командира роти)
- Старший лейтенант поліції Денис Половинка (інспектор взводу)
- Майор поліції Володимир Бойко (поліцейський офіцер громади)
Начальник ГУНП у Черкаській області Олег Гудима особисто коментував подію на ранніх етапах, уточнюючи деталі (зброя в будинку, схема засідки тощо). Саме його ветерани звинувачують у халатному плануванні операції та персональній відповідальності за загибель підлеглих.
- 1–2 лютого ветерани провели мітинг у Черкасах (понад 350 учасників) з плакатами «Олега Гудиму — у відставку!».
- Вони вимагали: видачі тіла Русінова родині, прозорого розслідування та звільнення Гудими.
- 3 лютого Олег Гудима оголосив, що тимчасово припиняє виконання службових обов’язків на період розслідування — «для забезпечення об’єктивності».
- Голова Нацполіції Іван Вигівський підкреслив: «Статус ветерана не є виправданням умисних вбивств».
Чи стане це повною відставкою — наразі невідомо. Ветерани обіцяють нові акції, якщо вимоги не виконають до 4 лютого.
Одна з ключових версій від побратимів Русінова (зокрема, колишнього секретаря Черкаської міськради Ярослава Нищика):
- У Русінова був тривалий конфлікт з депутатом Корсунь-Шевченківської міськради Віталієм Сторожуком через земельні паї/ділянки.
- Після повернення з фронту депутат нібито намагався «відібрати» землю, яку Русінов обробляв як дрібний фермер.
- 24 грудня 2025 року згоріло авто Сторожука — поліція відкрила справу за «замах на вбивство», підозрюваним називали саме Русінова.
- Побратими стверджують: депутат сам міг інсценувати «замах», щоб позбутися незручного опонента.
Віталій Сторожук заперечує будь-який конфлікт:
- Називає звинувачення «масованою інформаційною атакою» та «брехнею».
- Стверджує, що сам ініціював виділення землі ветеранам (включно з Русіновим).
- Має неоднозначну репутацію: раніше лунали звинувачення в проросійських поглядах, наявності нерухомості за кордоном (Чехія) тощо.
Офіційно поліція не підтверджує/не спростовує земельну версію як причину стрілянини — розслідування триває.
- Для поліції: наймасштабніша втрата за один день за багато років. Вигівський назвав це «халатним плануванням заходів». Вимагають ТСК у Верховній Раді (Ігор Луценко вже звернувся).
- Для ветеранської спільноти: глибокий розкол — з одного боку біль за загиблими поліцейськими (теж ветеранами), з іншого — переконання, що Русінова «довели» до відчаю.
- Суспільні наслідки: посилення недовіри до поліції в регіонах, дискусія про статус ветеранів, земельні конфлікти та можливі зловживання місцевих еліт.
Наразі ГБР та ДБР ведуть розслідування. Міністр МВС Ігор Клименко поки мовчить — ветерани та журналісти вимагають від нього чітких відповідей, а не «стандартних відмовок».
Ця трагедія вже стала символом: війна не закінчилася на фронті. Вона продовжується в тилу — у вигляді конфліктів, недовіри та питання «хто винен у загибелі наших?». Відповіді мають дати не лише слідчі, а й влада — інакше протести тільки посиляться.