Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) цього тижня оголосили про підозри двом ключовим фігурам з близького оточення президента Володимира Зеленського — колишньому заступнику голови Офісу Президента Ростиславу Шурмі та ексголові Державної прикордонної служби Сергію Дейнезі (правильне прізвище — Дейнеко). Обидва чоловіки роками були частиною президентської команди, а їхні посади давали значний вплив на енергетику та безпеку кордонів. Тепер вони — фігуранти гучних корупційних справ, які можуть стати серйозним тестом для антикорупційних інституцій та влади загалом.
Справа Шурми: “зелена” енергія з окупованих територій
Ростислав Шурма, який курував економічний блок в ОП до свого звільнення, отримав підозру в розтраті майна та відмиванні грошей на суму понад 141 млн грн. За версією слідства, схема полягала в тому, що держава продовжувала виплачувати “зелений тариф” сонячним електростанціям на окупованій частині Запорізької області — навіть після повномасштабного вторгнення. Ці СЕС належали компаніям, пов’язаним з братом Шурми Олегом.
НАБУ стверджує, що Шурма особисто лобіював такі виплати, контролюючи процес через свої зв’язки в енергетичній сфері. Загалом у справі дев’ять підозрюваних, включно з братом ексзаступника, керівниками компаній та довіреними особами. Розслідування базується на матеріалах журналістів Bihus.Info, які ще раніше викрили цю схему. Шурма раніше називав звинувачення “маніпуляціями олігархів”, але тепер справа дійшла до офіційних підозр.
Ця історія — не нова: ще в 2023–2024 роках ЗМІ писали про конфлікт інтересів Шурми, чия сім’я мала активи в “зеленій” енергетиці. Але тільки зараз, після його відставки, НАБУ наважилося на активні дії.
Справа Дейнека: хабарі та контрабанда на кордоні
Паралельно НАБУ вручило підозру колишньому голові Держприкордонслужби Сергію Дейнеці, який очолював відомство з 2019 по 2022 рік. Його звинувачують в організації схеми отримання хабарів за безперешкодний перетин кордону та незаконне переправлення товарів — зокрема, контрабанду цигарок до країн ЄС.
За даними слідства, під час його керівництва прикордонники “кришували” канали контрабанди, отримуючи за це регулярні “відкати”. Справа включає обшуки та документи, де фігурує саме Дейнеко. Він був звільнений у 2022-му на тлі скандалів з проривом кордону на початку вторгнення, але тепер антикорупціонери повернулися до старих епізодів.
Обидві підозри оголошено майже одночасно — в січні 2026 року. Експерти пов’язують це з кількома факторами: тиском міжнародних партнерів на боротьбу з корупцією (особливо в умовах війни та допомоги), внутрішньою “чисткою” в оточенні президента після низки скандалів, а також накопиченими доказами від журналістських розслідувань.
Шурма та Дейнеко — не просто чиновники, а багаторічні члени “команди Зеленського”. Шурма прийшов з бізнесу (екс-топ “Метінвесту” Ахметова), Дейнеко — з силових структур часів “Слуги народу”. Їхні справи можуть сигналізувати про те, що антикорупційні органи нарешті отримали “зелене світло” на високопосадовців з найближчого кола влади.
Реакція суспільства двояка: одні вітають це як перемогу НАБУ над “недоторканними”, інші бачать політичний підтекст — нібито “злив” старих кадрів для оновлення іміджу. Самі фігуранти поки не коментують підозри детально, але їхні адвокати вже готують захист.
Ці справи — черговий лакмус для незалежності НАБУ та САП. Якщо вони дійдуть до суду та вироків, це стане потужним сигналом: корупція не має “партійного билета”. А поки — Україна чекає на продовження: хто наступний у списку?