Поки мільйони українців сидять у холоді й темряві через російські удари по енергетиці, “Київстар” готується до чергового “стратегічного тріумфу”: купівлі значної частки в мережі Comfy — найбільшому ритейлері електроніки в країні. Forbes Ukraine вчора повідомив: угода на фінішній прямій, оголошення може бути вже наступного тижня. Вартість Comfy — близько $300 млн, тож “Київстар” викладе десятки мільйонів доларів за магазини телевізорів і холодильників.
Це після Helsi (2022) та майже повного поглинання Uklon за $155 млн у 2025-му. Компанія пишається: ми стаємо “цифровим оператором”, “екосистемою”. Але абоненти питають: а де, власне, той зв’язок, за який ми платимо дедалі більше?
Тарифи вгору — зв’язок униз
За 2024–2025 роки “Київстар” кілька разів різко піднімав тарифи — на 25–75 грн у пакетах. Офіційна мантра: “інвестиції в стійкість мережі”, “генератори”, “акумулятори”, “резервне живлення”. Мовляв, без цього ніяк — електроенергія дорожчає, паливо для генераторів летить у ціні.
І що в сухому залишку?
Під час останніх масованих блекаутів мережа знову лягла в багатьох регіонах. Сам CEO Олександр Комаров визнав: у 9 областях знеструмлено 40–60% технічних майданчиків. Лише 70% базових станцій на штатному живленні, 19% тримаються на акумуляторах чи генераторах, а 12% — просто мертві. У деяких районах — повний колапс зв’язку саме тоді, коли він потрібен найбільше: для сигналів тривоги, зв’язку з рятувальниками, координації з рідними.
Абоненти в темряві не тільки без світла, а й без елементарного сигналу. Національний роумінг допомагає частково, але це кістка, а не рішення.
Закон є — виконання немає
В Україні давно діє жорсткий закон і вимоги НКЕК: оператори зобов’язані забезпечити автономність базових станцій мінімум на 10 годин, а в перспективі — повну стійкість під час війни та блекаутів. Етапи були чіткі: до жовтня 2024 — 60%, до лютого 2025 — 100% з акумуляторами.
“Київстар” скаржився: важко, дорого, логістика, мобілізація. Вимоги трохи пом’якшили. Але навіть пом’якшені не виконані повністю. Компанія хвалиться: встановили 229 тис. акумуляторів, 25% станцій з генераторами. Але це означає, що 75% — досі вразливі. І це після років підвищень тарифів “саме на стійкість”!
Гроші є — але не туди
Питання риторичне, але болюче: куди пішли мільярди гривень від підвищених тарифів? На Helsi — пішли. На Uklon — пішли. На Comfy — знайдуться миттєво. А на те, щоб кожна критична базова станція мала потужний генератор і працювала хоча б добу без світла — грошей “немає”?
Це не просто бізнес-стратегія. Це цинічне перекладання пріоритетів: спочатку — красиві придбання для “екосистеми” і зростання акцій VEON (материнська компанія), а базова послуга — зв’язок у воєнний час — на залишковому принципі.
Зв’язок сьогодні — це не розкіш, це критична інфраструктура нарівні з електрикою та водою. Люди платять більше не за те, щоб “Київстар” купував магазини побутової техніки, а за те, щоб у найстрашніший момент не залишитися відрізаними від світу.
Час вимагати відповіді
Пора ставити питання вголос і вимагати реальних дій:
- Де публічний, детальний звіт про витрачення коштів від підвищень тарифів на інфраструктуру стійкості?
- Чому пріоритет — черговий ритейл, а не 100% покриття генераторами?
- Коли “Київстар” нарешті виконає хоча б пом’якшені вимоги закону?
- Чи не час НКЕК та владі накласти реальні штрафи й зобов’язати повернути пріоритети на користь абонентів?
Абоненти вже давно платять більше. А отримуємо — чергові обіцянки й магазини електроніки замість надійного зв’язку в блекаут.
Досить годувати корпоративну жадібність під прикриттям “стратегічного розвитку”. Зв’язок у війну — це не бізнес, це обов’язок перед країною. Виконайте його сповна. Інакше всі ці “екосистеми” будуть просто глузуванням для мільйонів українців, які сидять у темряві без сигналу.
Джерела: Forbes Ukraine (22.01.2026), заяви CEO “Київстару” Олександра Комарова, пресрелізи компанії, постанови НКЕК та НЦУ, відгуки абонентів у соцмережах.