Заява голови фракції “Слуга Народу” Давида Арахамії про можливе проведення президентських виборів одночасно з референдумом з’явилася 3 січня 2026 року в інтерв’ю для українських медіа. За його словами, це могло б вирішити проблему явки для референдуму, який вимагає щонайменше 50% участі виборців (близько 18 мільйонів людей) для визнання легітимним. Арахамія підкреслив, що будь-які вибори чи референдум можливі лише після припинення вогню, з дотриманням демократичних і безпекових стандартів, щоб результати визнали міжнародно. Він також зазначив, що робоча група у Верховній Раді працює над законопроєктом про вибори, який можуть презентувати до кінця лютого 2026 року, але терміни залежать від ситуації на фронті.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підтримав цю позицію, додавши, що референдум може стосуватися умов мирної угоди, але тільки після припинення вогню. Без цього, на їхню думку, неможливо забезпечити безпеку виборців, військових і біженців. Це відповідає Конституції України, де воєнний стан забороняє вибори (стаття 83 для парламенту, стаття 103 для президента), а також практичним викликам: мільйони українців за кордоном, окуповані території, ризики обстрілів і логістичні проблеми.
Ви правильно помітили цікавий збіг: заява Арахамії з’явилася на тлі тиску з боку президента США Дональда Трампа, який з грудня 2025 року неодноразово критикував Україну за “використання війни як приводу” для уникнення виборів. Трамп заявляв, що Київ повинен провести голосування негайно, щоб довести демократичність, і пов’язував це з мирними переговорами. Наприклад, 26 грудня 2025 року Трамп обговорював з Зеленським план миру, де референдум про можливі територіальні поступки міг би відбутися за умови 60-денного припинення вогню. Зеленський тоді відповів, що готовий до референдуму, якщо Росія погодиться на перемир’я, і навіть до виборів у 60-90-денний термін за умови гарантій безпеки від США та Європи (захист від російських ракет, участь солдатів і біженців).
Однак Трамп пізніше визнав, що Путін відмовився від припинення вогню, побоюючись, що це дасть Україні час на переозброєння. Це ускладнює ситуацію: без перемир’я вибори неможливі, як стверджують українські посадовці. Раніше, до тиску Трампа, Зеленський і його оточення (включно з Арахамією) послідовно заявляли, що вибори під час війни неможливі через конституційні обмеження та ризики. Наприклад, у лютому 2025 року Арахамія спростовував чутки про вибори під воєнним станом, називаючи їх “неможливими”.
Зміна тональності (від “неможливо” до “можливо після припинення вогню”) може здаватися маніпулятивною, але вона логічно пов’язана з еволюцією переговорів, які кожного дня заходять в глухий кут. Трамп, після перемоги на виборах 2024 року, зробив акцент на швидкому завершенні війни, пропонуючи 20-пунктовий план, який включає референдум і вибори як елементи легітимізації угоди. Українська влада, ймовірно, адаптується до цього, щоб зберегти підтримку США, яка критично важлива для допомоги. Критики (як у вашому запиті) бачать тут залежність від зовнішнього тиску, тоді як прихильники — прагматичний підхід до миру.
Де правда? Чи є маніпуляції?
Правда в фактах:
- Конституційний аспект: Вибори заборонені під воєнним станом. Навіть якщо воєнний стан скасувати, потрібен час (щонайменше 90 днів) на підготовку, і безпека — ключовий фактор. Експерти кажуть, що реальні вибори можливі не раніше березня 2026 року, навіть за оптимістичного сценарію.
- Явка та референдум: Ідея поєднати з виборами — спосіб обійти низьку явку, але це не нова маніпуляція, а технічне рішення, передбачене законом про референдум 2021 року.
- Тиск Трампа: Заяви української влади справді активізувалися після коментарів Трампа. Раніше (2022-2025) акцент був на “вибори після перемоги”, тепер — на “після припинення вогню”. Це може бути адаптацією до реалій, а не чистою маніпуляцією, бо війна триває, а підтримка Заходу слабшає.
Маніпуляції припиняться, коли війна закінчиться, бо зараз політика — це гра на виживання. Суспільство в Україні розділене: опитування показують, що більшість підтримує вибори після війни, але тиск Трампа додає напруги. Якщо референдум відбудеться, він може стосуватися територій (наприклад, Криму чи Донбасу), що зробить його вкрай контроверсійним. Слідкувати за розвитком: наступні кроки — законопроєкт у Раді та переговори Трампа з Путіним.