Витік, який вже називають «європейським Watergate», розірвав дипломатичну тишу минулого тижня. Німецький Der Spiegel опублікував внутрішні нотатки з конфіденційної відеоконференції 1 грудня, де президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александер Стубб і генсек НАТО Марк Рютте буквально вмовляли Володимира Зеленського не довіряти Дональду Трампу.
«Є реальна небезпека, що США зрадять Україну в питанні територій без чітких гарантій безпеки», – цитує Макрона Der Spiegel. «Треба бути надзвичайно обережним найближчими днями. Вони грають в ігри й з тобою, і з нами», – додає Мерц, явно маючи на увазі емісарів Трампа – зятя Джареда Кушнера та друга сім’ї Стіва Віткоффа, які вже тричі літали до Москви й назад.
Це не просто «занепокоєння партнерів». Це скоординована спроба європейських еліт утримати Зеленського в орбіті старої трансатлантичної політики й не дати йому укласти угоду з новою американською адміністрацією наодинці.
Хто саме боїться миру Трампа?
- Емманюель Макрон, який останні п’ять років будує образ «лідера вільної Європи», не може допустити, щоб головну роль у врегулюванні війни в Україні зіграв хтось інший, особливо Трамп, з яким у нього давні особисті рахунки.
- Фрідріх Мерц і німецький ВПК, які за три роки війни отримали контракти на десятки мільярдів євро і не поспішають повертатися до дешевої російської енергії.
- Брюссельська бюрократія та НАТОвські генерали, для яких швидке завершення війни – це кінець надзвичайних бюджетів і політичного впливу.
- Лондон, який формально підтримує Трампа (Кір Стармер – єдиний, кому 47-й президент ще телефонує особисто), але насправді грає в подвійну гру: хоче і миру, і збереження обличчя перед ЄС.
Що саме лякає Європу в плані Трампа?
28-пунктовий документ, який американці вже передали Києву і частково Москві, передбачає:
- заморожування лінії фронту по нинішньому стану;
- 15–20-річну відстрочку питання Криму і Донбасу;
- нейтралітет України без вступу до НАТО, але з двосторонніми гарантіями безпеки від США, Британії та, можливо, Польщі;
- зняття частини санкцій з Росії в обмін на припинення вогню.
Для Зеленського це найкраща пропозиція з 2022 року. Для Європи – катастрофа. Бо якщо Трамп доб’ється миру за пів року, то:
- весь наратив «Росія програла» рухне;
- європейські лідери, які кричали «до останнього українця», виглядатимуть ідіотами;
- бюджет ЄС втратить сенс фінансувати Київ десятками мільярдів щороку.
Офіс Макрона спочатку спробував відхреститися: «Слова про зраду не було в офіційному протоколі». Потім президент Франції в Пекіні заявив: «Між Європою і США немає недовіри». Але нотатки Der Spiegel – це не аудіозапис, який можна спростувати. Це прямі цитати людей, які були в кімнаті.
Зеленський мовчить. Офіційно. Але вже 8 грудня він терміново вилетів до Лондона, де разом зі Стармером, Макроном і Мерцем намагався «відкоригувати» американський план так, щоб він виглядав не як капітуляція, а як «перемога з відстрочкою».
Президент США Дональд Трамп, як завжди, відреагував у своєму стилі: «Європа хоче, щоб війна тривала вічно. Вони платять копійки, а ми – мільярди. Скоро все зміниться. Дуже скоро».
Європа, якою ми її знали останні 80 років, закінчується прямо зараз. Макрон і його союзники роблять останню спробу втримати Зеленського від угоди з Трампом, бо розуміють: якщо Київ підпише мир на американських умовах, то «європейська солідарність» залишиться гарним слоганом для підручників історії.
Питання лише одне: чи дозволить Володимир Зеленський знову використати себе як інструмент у чужій грі, чи нарешті візьме пропозицію, яку йому дає людина, котра через три тижні матиме в руках ядерний чемоданчик і право одним дзвінком зупинити постачання зброї всій Україні.
Час спливає. І цього разу Європа грає не за Україну. Вона грає проти Дональда Трампа. А Україна, як завжди, між молотом і ковадлом.