Україна, яка ще не оговталася від масованих російських обстрілів енергетичної інфраструктури, опинилася в епіцентрі небаченого скандалу. Не ворог з-за кордону, а власна влада, здається, готова розірвати країну зсередини. Операція НАБУ та САП під кодовою назвою “Мідас” – це не просто розкриття багатомільйонних схем відкатів у “Енергоатомі”. Це удар по самому серцю влади: близьке оточення президента Володимира Зеленського, включаючи його давнього соратника Тимура Міндіча, опинилося під прицілом антикорупційних органів. А реакція з Банкової? Замість самокритики – брудна кампанія дискредитації, де НАБУ звинувачують у зраді, а корупціонери ховаються за спиною “зовнішніх ворогів”. І ось кульмінація: указівка з Офісу президента для лояльних ЗМІ та блогерів – перекинути провину на американців і рф. Чи не час президенту США Дональду Трампу нагадати Зеленському: “Ви не в казино, де можна обдурити дилера”?
Уявіть: вересень 2025-го. Російські ракети рвуть трансформаторні підстанції атомних електростанцій, мільйони українців сидять без світла, в холоді. А в цей час – у розкішних кабінетах “Енергоатома” – йде жваве обговорення: “Відкат у 10% замалий, давайте до 15% піднімемо, бо проекти гарячі”. Так звучать плівки, оприлюднені НАБУ, де фігурують ключові гравці: радник міністра енергетики, виконавчий директор фізичного захисту “Енергоатома” та, за даними слідства, сам Міндіч – “квартальник” Зеленського, який з 2019-го невід’ємна частина президентського кола.
Операція “Мідас” – це не раптовий спалах, а результат 15 місяців копіткої роботи. НАБУ та САП викрили схему, де від контрактів на захист АЕС “відщипували” до 15% – це десятки мільйонів доларів, які мали йти на бункери та щити, а пішли на “золоті унітази” та втечі за кордон. Затримано п’ятеро, підозри оголошено фігурантам , серед них – ексвіцепрем’єр Олександр Чернишов і сам міністр енергетики Герман Галущенко. Гроші відмивали через “пральні” екснардепа-зрадника Андрія Деркача – того самого, кого ФБР називає російським агентом. Іронія? Корупціонери, які мали захищати від РФ, самі плели нитки до Москви.
Світова преса вибухнула заголовками: The Economist пише, що Зеленський “приголомшений” масштабом, але це найбільша криза з початку вторгнення. Frankfurter Allgemeine Zeitung називає це “одним з найбільших корупційних скандалів країни”, де коло підозрюваних “поширюється на найближче оточення Зеленського”. Reuters показує фото “товстих пачок” гривень, доларів і євро на столах – і це не голлівудський реквізит, а реальність української еліти. Bloomberg нагадує: корупція переслідує Україну з часів незалежності, але спроби влади влітку 2025-го обмежити НАБУ та САП лише підлили масла у вогонь.
Але найгірше – не цифри. Збитки сягають $100 млн, але це гроші, які могли врятувати енергосистему від колапсу. Замість цього – блекаути, мерзнучи лікарні та школи. Кирило Буданов, голова ГУР, прямо сказав: “Всі причетні мусять бути покарані”. Та чи почує його Банкова?
Скандал міг стати каталізатором реформ, але Офіс президента обрав шлях заперечення. За даними джерел, близьких до антикорупційних органів, підконтрольні Банковій Telegram-канали, окремі ЗМІ та “незалежні” блогери отримали чітку вказівку: НАБУ та САП – це не герої, а маріонетки США, які отримали “директиву” з Вашингтона. А Росія? Вона нібито “підхопила” тему, щоб добити Україну. Деякі відомі журналісти вже розгорнули цю тезу на лояльних телеканалах: “НАБУ діє за вказівкою ЦРУ, ФБР, а Кремль радіє хаосу”.
Це не конспірологія – це системна кампанія. Після “Мідасу” в Telegram-каналах, близьких до ОП, з’явилася хвиля ідентичних постів: “Антикорупціонери – агенти ворога”. Представники фракції “Слуга народу”, натякає на “план Віткоффа” – нібито американський сценарій для дестабілізації в Україні. Зеленський же, за повідомленнями, не планує чисток – навпаки, атакує НАБУ, журналістів розслідувачив та незалежні ЗМІ, які не підконтрольні ОП, звинувачуючи в “співпраці з Росією”. Іронія: той самий ОП, який влітку підписав скандальний закон про обмеження НАБУ (після масових протестів), тепер грає жертвою.
На X (колишньому Twitter) кипить: користувачі на кшталт @SmetanatBorschu пишуть, що “Зеленський – це і є корупція”, а @EDrohobych нагадує: “Коли мільйони йдуть у кишені наближених, армії доводиться розраховувати на донати”. Опозиція, як “Європейська солідарність”, б’є на сполох: це не просто крадіжка – це зрада в час війни.
А тепер про головного гравця за океаном. Джо Байден, з його дипломатичним дзюдо, міг би пробачити: тиша, тиск за зачиненими дверима, чергова порція зброї. Але Дональд Трамп? Він не Байден. За даними джерел у Вашингтоні, команда Трампа вже моніторить українські ЗМІ – включно з тими, що “під ОП”. Зустріч Єрмака з представниками держдепу Д – це не просто “обговорення корупції”. Це попередження: “Розслідування не повинні дестабілізувати, але й не прикривати корупційні злочини”.
НАБУ вже спілкується з ФБР: детективи обговорили справу Міндіча з американським офіцером. А якщо Трамп “розлютиться”? ФБР не церемониться: екстрадиція, заморожування рахунків, скандали в Конгресі. Bloomberg попереджає: війна в Україні може стати для Трампа “новим Афганістаном” – якщо корупція підриває довіру до Києва. Зеленський і його близьке оточення, здається, не розуміють: Трамп тримає все під контролем. Його люди бачать, як українські “незалежні” ЗМІ сіють фейки про “НАБУ від ЦРУ, ФБР”. Коли гнів Трампа прорветься – ніхто не врятує. Ні Єрмак, ні Шефір. ФБР візьметься за справу, і тоді “Мідас” здасться дитячою іграшкою для українських топ чиновників корупціонерів з оточення президента Зеленьского.
Цей скандал – не просто про гроші. Це про довіру: до влади, до антикорупційних органів, до союзників. Зеленський обіцяв “кінець епохи бідності”, але доставив епоху “відкатів”. Замість перемоги над корупцією – атака на тих, хто її викриває. Суспільство кипить: протести, пости в X, обурення в Європі.
Президенту Зеленському, час обирати: чистки в оточенні чи ізоляція від світу? Бо якщо Трамп втрутиться – гра закінчиться. І не золотим унітазом, а кайданками. Україна заслуговує на краще, ніж мафіозна “еліта” в тіні Банкової.