Телемарафон «Єдині новини» — той самий, що з лютого 2022-го позиціонує себе як «єдине джерело правди» для мільйонів українців, — раптом перетворився на чорну діру. Операція НАБУ «Мідас», затримання топчиновників, обшуки в Офісі Президента, мільярди, виведені з енергетики й оборони, — і повна тиша. Жодного сюжету. Жодного коментаря. Жодного імені.
Це не випадковість. Це системна цензура, замаскована під «єдність» і «патріотизм».
10–11 листопада: хроніка замовчування
- 10 листопада, 18:00. НАБУ оголошує про затримання ключових фігурантів «Мідас». У незалежних ЗМІ — гарячі заголовки: «Затримано співвласника “Кварталу-95” Тімура Міндіча», «Схеми в “Укренерго” на мільярди», «Обшуки в ОП».
- Телемарафон? Коротке, сухе: «НАБУ проводить обшуки в рамках антикорупційного розслідування». Крапка.
- 11 листопада, весь день. Жодного слова про Міндіча. Жодного слова про зв’язки з ОП. Жодного слова про те, що один із затриманих — близький друг президента Зеленського, співвласник студії, яка досі отримує державні контракти.
Це не журналістика. Це політичний фільтр, який працює за принципом: «Що не вигідно — те не існує».
Тімура Міндіча немає — значить, його не було?
Тімур Міндіч — не просто бізнесмен. Це:
- Співвласник «Кварталу-95».
- Людина, яку ЗМІ пов’язують із тендерними схемами в енергетиці.
- Фігурант справи, де, за даними НАБУ, виводилися сотні мільйонів через фіктивні контракти.
Але в телемарафоні його немає. Ніби він — привид. Ніби затримання — дрібниця. Ніби мільярди — це копійки.
Це не випадково. Це режисура. Хтось дзвонить у редакцію. Хтось «рекомендує» тему. Хтось просто видаляє рядок із сценарію.
Телемарафон фінансується з бюджету. Тобто — з наших податків. Але працює не на нас. Працює на одну людину і її оточення.
Коли треба — він кричить про «зраду» в НАБУ. Коли треба — він хвалить «велике будівництво». Коли треба — він мовчить про корупцію в ОП.
Це не журналістика. Це пропаганда під прапором єдності.
Питання, на які телемарафон не відповість
- Чому ім’я Тімура Міндіча не пролунало жодного разу?
- Чому немає сюжету про схеми в “Укренерго”?
- Чому немає коментаря від ОП — лише “ми не коментуємо слідство”?
- Чому війна стала ширмою для корупції — і чому телемарафон це прикриває?
Висновок: тиша — це не єдність, це співучасть
Коли державне мовлення замовчує корупцію в найвищих кабінетах, воно стає співучасником. Коли журналісти не ставлять запитань, вони стають цензорами. Коли ми дивимося і мовчимо — ми платимо за це своєю кров’ю, податками і майбутнім.
Телемарафон мав би бути голосом України. Натомість він став голосом Офісу Президента.
Питання до кожного, хто вмикає “Єдині новини”: Ви готові платити за мовчання? Чи готові вимагати правди — навіть коли вона болить?
Тиша — це не єдність. Тиша — це зрада.
