НАБУ викрило схему, де дрони для фронту купували за цінами, що перевищують ринкові в рази. Гроші осідали в кишенях посадовців і наближених фірм, а військові отримували менше безпілотників, ніж могли б.
Київ, 28 жовтня 2025 р. — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про викриття масштабної корупційної схеми в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку). За даними слідства, посадовці відомства спільно з представниками приватних компаній розкрали 90 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на закупівлю безпілотних літальних апаратів (БпЛА) для Збройних Сил України. Усе це відбувалося в 2023 році — коли на фронті кожен дрон міг стати різницею між життям і смертю.
За інформацією НАБУ, Держспецзв’язку отримала з державного бюджету 30 мільярдів гривень саме на закупівлю дронів. Керівник одного з департаментів відомства, не вагаючись, організував класичну корупційну «карусель»:
- Дрони закуповувалися за завищеними цінами.
- Контракти отримували наперед визначені приватні компанії, пов’язані з посадовцями.
- Різниця між реальною вартістю БпЛА та сумою в договорах — 90 мільйонів гривень — осідала в кишенях учасників схеми.
Це не помилка чи «неефективне управління». Це системне розкрадання під час війни, коли кожна гривня мала йти на захист країни.
Сумно, але в Україні корупція вже давно перестала бути винятком — вона стала національним видом азарту. Держспецзв’язку, СБУ, Міноборони, Укроборонпром, митниця, НАБУ, САП — здається, немає жодної державної структури, яка б не була замішана в скандалах із розкраданням бюджетних коштів.
Це вже не просто злочин. Це змагання: хто більше вкраде, хто хитріше прикриється, хто швидше «випаде» з поля зору слідства. Головне правило гри — не вийти на самих себе. Бо коли НАБУ чи СБУ розслідують корупцію в «сусідньому» відомстві, це виглядає героїчно. А коли слідство наближається до власних кабінетів — раптом з’являються «технічні проблеми», «втрата доказів» чи «політичний тиск».
Поки українські військові на передовій рахують кожну батарею до дрона, чиновники в тилу рахують відкати. 90 мільйонів — це тисячі дронів, які могли б врятувати життя, знищити ворожу техніку, врятувати позиції. Натомість ці гроші пішли на нові квартири, машини та відпочинок за кордоном для «ефективних менеджерів» Держспецзв’язку та їхніх бізнес-партнерів.
Питання без відповіді
- Чому керівництво Держспецзв’язку не помітило «аномалій» у закупівлях на 30 мільярдів?
- Хто саме з посадовців отримував відкати?
- Які компанії брали участь у схемі — і чи не пов’язані вони з іншими держструктурами?
- І головне: коли нарешті хтось сяде за ґрати, а не просто «відсторонений від посади»?
НАБУ вже проводить обшуки, затримує підозрюваних. Але досвід показує: через рік-два справа «розсмокчеться», фігуранти виїдуть за кордон, а нові схеми вже запрацюють у сусідньому відомстві.
Корупція в Україні — це не проблема окремих «поганих яблук». Це система, де кожен грає за своїми правилами. І поки ця система працює — дрони для фронту купуватимуть за цінами золотих, а військові продовжуватимуть гинути через брак техніки.
Ганьба. Не лише Держспецзв’язку. А всій системі, яка дозволяє таке відбуватися під час війни.
Щоб зрозуміти масштаб, уявіть: середня ціна одного бойового FPV-дрона на ринку в 2023 році коливалася від 15 до 25 тисяч гривень (залежно від комплектації). За 90 мільйонів можна було б закупити від 3 600 до 6 000 одиниць — це цілий повітряний флот для однієї бригади. Натомість схема дозволила купити, за оцінками експертів, вдвічі менше.
Або ще приклад: один з контрактів, за даними джерел у НАБУ, передбачав закупівлю дронів по 120 тисяч гривень за штуку — це в 5–8 разів вище ринкової вартості. Такі ціни не пояснюються ні «ексклюзивністю», ні «сертифікацією», ні «терміновістю». Це чистий відкат.
Хоча імена поки що не розголошуються, джерела в правоохоронних органах натякають: керівник департаменту — не «одинак». Він діяв у змові з керівництвом відомства та посередниками, які мають досвід участі в тендерах Міноборони та СБУ. Деякі з компаній-постачальників зареєстровані на родичів чиновників або мають офшорні сліди в Кіпрі та Естонії.
У соцмережах вже киплять коментарі:
«Дрони за 120к? Я сам збираю за 18к і літають краще, ніж ці “тендерні” чудеса». «Кожен раз одне й те саме. Вкрали — спіймали — відпустили — вкрали знову». «Це не корупція. Це державна зрада під час війни».
Волонтери, які щомісяця збирають мільйони на дрони, обурені: «Ми на передовій бачимо, як хлопці гинуть через брак БпЛА. А в тилу хтось купує собі квартиру в Дубаї за наші податки».
Поки ЗСУ воюють з ворогом зовнішнім, система воює з ворогом внутрішнім — і, схоже, програє. 90 мільйонів — це не просто цифра. Це життя бійців, втрачені позиції, невдалі операції.
Якщо держава не здатна покарати винних тут і зараз, якщо суди знову «затягнуть» справу на роки — то про яку перемогу ми говоримо?
Ганьба. Не лише Держспецзв’язку. А всій системі, яка дозволяє таке відбуватися під час війни. Час не «викривати» — час саджати. Інакше дрони для фронту купуватимуть не за гривні, а за кров.