Колишнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним і легендарним командиром “Азова” Андрієм Білецьким. Звучить як сюжет бойовика? Але політологи вже моделюють такий сценарій, а свіжі рейтинги лише підливають масла у вогонь. Якщо ці двоє об’єднаються, вони можуть зібрати понад 39% голосів і взяти контроль над Верховною Радою. Про це говорить Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського центру громадського розвитку. У часи, коли війна триває, а вибори на горизонті, такий союз міг би стати справжньою “штурмовою бригадою” у політиці. Але чи готові “залізні” чоловіки до такого повороту? Розберемося в деталях, які вже сколихнули політичну тусовку.
Вересень 2025-го приніс несподівані сюрпризи для українського політикуму. За даними Центру соціальних та маркетингових досліджень Socis, умовна партія Валерія Залужного лідирує з неймовірними 31,8% підтримки – це на 5-7% більше, ніж у серпні. Не відстає й блок Андрія Білецького: 7,4% опитаних готові проголосувати за нього, що теж рекордне зростання. Порівняно з іншими гравцями – від “Слуги народу” до опозиційних сил – саме ці двоє демонструють найкращу динаміку.
Чому так? Залужний, “Залізний генерал”, як його називають, – символ стійкості. Його звільнення з посади головкома у лютому 2024-го не згасило популярність: навпаки, воно додало містики. А Білецький, засновник “Азова” і нинішній командир Третього армійського корпусу, втілює радикальний патріотизм. Опитування Socis, проведене разом з “Барометром громадських настроїв”, показує: українці втомилися від “київських інтриг” і хочуть лідерів з фронту. На президентських перегонах Залужний уже дихає в спину Зеленському – 26,6% проти 29,2%, а в другому турі взагалі 45,4% за генерала. Білецький, хоч і нішевий, притягує молодь і ветеранів – тих, хто вірить у “авантюрні задуми”, як сам жартує.
Рейтерович не просто констатує факти: він моделює. “У контексті політичного моделювання союз Залужного та Білецького можливий. У такому разі вони можуть отримати більшість у парламенті”, – пише експерт. Разом – це майже 40% мандатів, достатньо для коаліції, яка могла б переписати правила гри в Раді.
Відносини між Залужним і Білецьким – не просто колегіальні, а по-справжньому теплі, як вогнище в окопі. Нещодавно Залужний публічно привітав Білецького з присвоєнням звання бригадного генерала. “Дякую за службу, створення Третьої штурмової бригади, спільний бойовий шлях, дружбу, а також віру в задуми та плани осені 2021 року”, – написав колишній головком. Це не сухе “вітаю”, а емоційний лист від друга, який пам’ятає, як усе починалося.
Політична еліта одразу внюхала “сигнал”. “Говорять, хтось із політичної тусовки сприйняв цей жест як публічний сигнал готовності Залізного генерала до союзу з комкором”, – коментує Рейтерович. А Білецький, зі свого боку, нещодавно хвалив Залужного за “легку взаємодію та можливість донести до того ‘авантюрні задуми'”. Можливо, ці “задуми” – про контрнаступ чи реформи – тепер перемістяться з фронту в парламентські кулуари? Експерт не виключає: “Можливо, тепер ці задуми реалізовуватимуть уже в політичній площині”.
Такий дует логічний: Залужний – стратег, Білецький – тактик. Разом вони могли б стати “антикризовим блоком” – сильним в обороні, але й у реформах. Уявіть: Рада, де ветерани диктують умови, а не “квартальські” шоумени.
Не всім цей “броманс” до смаку. Частина опозиційного табору – від “ЄС” до радикальних Telegram-каналів – обурилася привітанням Залужного. “Зрада! Генерал зраджує патріотів заради ‘азовця’!” – лунає в коментарях. Блогерка Ірина Мудренко, відома своєю прямотою, не стерпіла: “Білецький зібрав тисячі ідейних добровольців, ще з часів ‘Азова’ розвиває найефективнішу в державі систему рекрутингу, об’єднав людей у реальні ефективні військові структури – Третю штурмову та зараз Третій армійський корпус”.
Вона права: Білецький – не “диванний генерал”, а той, хто будував армію з нуля. Його корпуси – елітні підрозділи, які тримають лінію на Донбасі. “На фронті важко і гаряче. То чому б Залужному не мати з Білецьким робочих відносин?” – риторично запитує Мудренко. Обурення, на її думку, – це заздрість: опозиція, яка роками критикує владу з диванів, не може змиритися, що справжні герої йдуть у велику політику.
Експерти з Socis додають: зростання Білецького – на тлі втоми від старих еліт. Його 7,4% – це не маса, а лояльне ядро, яке може мобілізувати тисячі на виборах.
Союз Залужного і Білецького – це не фантазія, а реальний тренд. У 2026-му, коли наближаються парламентські (а можливо, й позачергові), така пара могла б стати альтернативою Зеленському. Рейтинги Socis показують: українці хочуть змін, але не хаосу – а стабільності від тих, хто знає війну зсередини. Рейтерович бачить у цьому шанс для “нової сили”: патріотичної, військової, але й реформаторської.
Звісно, ризики є. Залужний – дипломат, Білецький – вогняний оратор: чи зітруться іскри? І чи не скористаються “старим гартом” для дискредитації? Але в часи, коли фронт потребує ресурсів, а тил – надії, такий дует міг би стати каталізатором. “Теплі відносини” – це вже половина успіху. Решта – за народом.
Чи побачимо ми “генеральську більшість” у Раді? Поки що – моделі та рейтинги. Але якщо Залужний і Білецький скажуть “так”, українська політика зміниться назавжди. А ви готові голосувати за фронт? Опитування Socis натякає: так, мільйони.