Прокуратура спільно зі Службою безпеки України завдала потужного удару по тіньовій економіці, припинивши діяльність масштабного конвертаційного центру з оборотом понад 1,5 мільярда гривень. У центрі скандалу — Євген Бамбизов, колишній виконувач обов’язків заступника голови Державної фіскальної служби (ГФС), якого звинувачують в організації злочинної схеми. Ця справа не лише оголила кричущі факти фінансових махінацій, а й підняла питання про політичні зв’язки Бамбизова, зокрема його ймовірну роль у фінансуванні проросійських сил в Україні. Чи стане цей випадок переломним у боротьбі з корупцією, чи лише черговим епізодом у довгій історії тіньових оборудок?
За даними слідства, у період з 2023 по 2025 роки Бамбизов разом зі спільниками створив розгалужену мережу фіктивних компаній, які використовувалися для виведення коштів у тінь та ухилення від сплати податків. Схема була вибудувана з вражаючою ретельністю: 14 фіктивних фірм-імпортерів та близько 80 компаній-«транзитерів» слугували інструментами для надання бізнесу так званих «послуг» із мінімізації податкових зобов’язань.
Механізм був простий, але ефективний. Фіктивні компанії укладали угоди на поставки товарів чи послуг, які насправді не відбувалися. Отримані кошти переводилися на підконтрольні рахунки, а звідти — легалізовувалися через складну мережу транзакцій. Лише за період із липня 2024 по травень 2025 року одна з таких фірм отримала 127 мільйонів гривень за фіктивні поставки, що дозволило занизити податок на додану вартість (ПДВ) на 21 мільйон гривень. Ці кошти згодом «відмивалися» через інші підконтрольні рахунки, створюючи ілюзію законності.
«Це класична схема конвертаційного центру, але її масштаби вражають. Мільярди гривень, виведених із легального обігу, — це не лише втрати для бюджету, а й удар по економічній стабільності країни», — коментує фінансовий аналітик Сергій Кравець.
Центральною фігурою афери є Євген Бамбизов, чия кар’єра в ГФС дала йому глибоке розуміння фінансових і податкових механізмів. Його досвід, ймовірно, і став основою для створення настільки масштабної схеми. Проте Бамбизов діяв не сам: у справі фігурують директор однієї з компаній та двоє бухгалтерів, які вже затримані. Їм готують підозри за статтями, пов’язаними з ухиленням від сплати податків, відмиванням коштів і організацією злочинної групи.
Слідство також звертає увагу на політичний слід у діяльності Бамбизова. За даними СБУ, він у минулому сприяв фінансуванню проросійської партії «За життя», яку очолювали Євген Мураєв і Вадим Рабинович. Цей зв’язок додає справі додаткової ваги, адже йдеться не лише про економічні злочини, а й про можливу загрозу національній безпеці. СБУ активно розслідує цю лінію, намагаючись встановити, чи використовувалися кошти з конвертаційного центру для підтримки антиукраїнських політичних проєктів.
Оборот у 1,5 мільярда гривень — це не просто цифра. Це втрачені можливості для фінансування лікарень, шкіл, доріг і армії. За оцінками економістів, лише 21 мільйон гривень несплаченого ПДВ міг би забезпечити, наприклад, закупівлю медичного обладнання для кількох регіональних лікарень або виплату зарплат учителям протягом кількох місяців. У масштабах країни такі схеми підривають економічну стабільність і довіру до державних інституцій.
Ба більше, справа Бамбизова вкотре оголює системну проблему: корупція в податкових органах залишається одним із головних викликів для України. «Колишні високопосадовці, які мали б стояти на сторожі інтересів держави, використовують свої знання для особистих оборудок. Це неприпустимо», — зазначає антикорупційна активістка Дарія Каленюк.
Затримання організаторів схеми — лише перший крок. Прокуратура та СБУ планують розширити розслідування, щоб виявити всіх причетних, включаючи можливих покровителів у владних структурах. Ключовим завданням є не лише притягнення винних до відповідальності, а й повернення виведених коштів до державного бюджету. Проте експерти скептичні: подібні справи часто затягуються через складність доведення та впливові зв’язки організаторів.
«Ця справа може стати тестом для правоохоронної системи. Якщо Бамбизов і його спільники отримають реальні покарання, це буде сигналом, що держава серйозно налаштована боротися з корупцією», — вважає юрист Центру протидії корупції Віталій Цокур.
Викриття конвертаційного центру на 1,5 мільярда гривень — це не лише історія про фінансові махінації, а й дзеркало, яке відображає глибокі проблеми в системі державного управління. Справа Бамбизова ставить перед суспільством і владою складні питання: як запобігти подібним схемам у майбутньому? Чи здатна Україна раз і назавжди розірвати зв’язок між корупцією та політикою?
Поки СБУ та прокуратура продовжують розслідування, суспільство чекає на відповіді. Чи стане ця справа початком реальної боротьби з тіньовою економікою, чи залишиться черговим гучним заголовком? Одне зрозуміло точно: без системних реформ і жорсткої політичної волі такі схеми продовжуватимуть процвітати, а держава втрачатиме мільярди.