У часи повномасштабної війни, коли Україна стикається з екзистенційними загрозами з боку Росії, внутрішньополітичні інтриги набувають особливої гостроти. Останніми днями в українських медіа та соціальних мережах поширюються чутки про нібито “проплачене” інтерв’ю командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького в британському виданні “The Times”, де він начебто називає Президента Володимира Зеленського своїм конкурентом на майбутніх виборах. За цими твердженнями стоїть фігура олігарха Ріната Ахметова, якого звинувачують у фінансуванні цього матеріалу з метою підриву авторитету чинної влади. Деякі ЗМІ стверджують, що Білецький плекає президентські амбіції на тлі “стрімкого падіння” популярності Зеленського, а Ахметов нібито має “свою особисту армію” для підтримки таких планів. Але чи є в цих чутках зерно правди, чи це чергова хвиля дезінформації, спрямована на дестабілізацію країни? Як досвідчений журналіст, я вирішив розібратися в цій історії, спираючись на факти, опитування та публічні джерела, аби надати читачам об’єктивний аналіз.
Спочатку розберемося з центральним елементом чуток – інтерв’ю Андрія Білецького в “The Times”. Справді, 13 серпня 2025 року британське видання опублікувало матеріал під заголовком “Putin fears him — 20,000 Ukrainians want to fight for him“. У ньому Білецький, як командир Третього армійського корпусу, розповідає про свої військові успіхи, зокрема про зупинку російського наступу в районі Лимана, де раніше Україна втрачала до 60 квадратних кілометрів території щомісяця. Він також виступає за збереження демократії в Україні та проти будь-яких проявів авторитаризму, наголошуючи: “Це те, як я бачу майбутнє України — мілітаризоване суспільство з військово-промисловим комплексом як основним рушієм економіки, великою армією та сильною демократією“.
Однак у тексті інтерв’ю немає жодної згадки про Володимира Зеленського як “конкурента на виборах”. Білецький не критикує президента, не говорить про вибори під час війни (які, за Конституцією України, неможливі в умовах воєнного стану) і не натякає на власні політичні амбіції. Навпаки, він підкреслює свій фокус на армії: “Будь-яка політична діяльність здається мені далекою, я бачу своє майбутнє в армії, і мій фокус зараз — на моїх солдатах”. Це суперечить чуткам, які поширюються в деяких українських джерелах. Якщо хтось “проплатив” цей матеріал, то чому в ньому відсутні ключові елементи, на які посилаються плітки? Пошук по ключових запитах, таких як “Rinat Akhmetov funded Biletsky interview Times“, не виявив жодних доказів фінансування з боку Ахметова – лише загальну інформацію про олігарха як мецената та бізнесмена, який витратив понад €100 мільйонів на гуманітарну допомогу та підтримку ЗСУ з 2022 року.
Ці чутки можуть бути частиною ширшої кампанії дезінформації, можливо, інспірованої російськими джерелами, адже Білецький давно є об’єктом ненависті для Кремля. Путін особисто називає його “обличчям українського націоналізму”, а російська пропаганда регулярно звинувачує його в “нацизмі” через минуле в батальйоні “Азов”. Критично оцінюючи, варто запитати: кому вигідно спекулювати на таких темах під час війни, коли єдність суспільства є ключем до перемоги?
Андрій Білецький – фігура контроверсійна. Він заснував політичну партію “Національний корпус” у 2016 році, був депутатом Верховної Ради з 2014 по 2019 рік і очолював ультраправі рухи, такі як “Патріот України” та “Соціал-національна асамблея”. Його минулі заяви, наприклад, про “керівництво білими расами в хрестовому поході проти семітів-керованих недолюдей” (з 2010 року), досі цитуються критиками як доказ екстремізму. Однак з початком повномасштабного вторгнення Білецький зосередився на військовій кар’єрі, очолюючи Третій армійський корпус, який налічує до 20 000 бійців і має успіхи в боях під Бахмутом та Лиманом.
Щодо президентських амбіцій: у 2019 році Білецький заявив, що не балотуватиметься на посаду президента. Але в 2025 році деякі аналітики, як-от у звіті PISM від березня, згадують його серед потенційних кандидатів поряд з Кирилом Будановим. У квітні журналістка Діана Панченко писала в X (колишній Twitter), що Білецький “кидає заяви, які кричать про політичні амбіції”, позиціонуючи себе як альтернативу владі. Його риторика про “мілітаризоване суспільство” та критику централізації влади (“Централізація вбиває все”) може апелювати до ветеранів і націоналістів, але відштовхує модератів та міжнародних партнерів.
Критично: амбіції Білецького здаються перебільшеними в чутках. Опитування показують, що “Національний корпус” має підтримку лише близько 1% українців, а його радикальне минуле робить його вразливим для атак. Якщо він і має “дорогу в політику”, то це вузька стежка, обмежена війною та воєнним станом, коли вибори неможливі.
Рінат Ахметов, найбагатша людина України, давно є фігурою, навколо якої крутяться політичні скандали. Він володіє енергетичними активами, такими як “Метінвест”, і втратив мільярди через війну, зокрема через руйнування “Азовсталі”. Ахметов підтримує ЗСУ та гуманітарні проєкти, але критики звинувачують його в лобіюванні інтересів у США – наприклад, у 2021 році він нібито витратив понад $5 мільйонів на лобіювання антиросійських законів через демократів.
Чутки про “власну армію” Ахметова, ймовірно, натякають на його зв’язки з ветеранами чи охороною, але доказів зв’язку з Білецьким немає. У 2021 році Зеленський звинувачував Ахметова в причетності до спроби перевороту, але війна “приборкала” олігархів, змусивши їх підтримувати державу. Критично: Ахметов може мати інтереси в поствоєнній Україні, але звинувачення в фінансуванні інтерв’ю здаються спекуляціями, без фактів.
Чутки про “стрімке падіння” рейтингу Зеленського не відповідають реальності. За даними Gallup на серпень 2025, дві третини українців схвалюють його роботу. Опитування KIIS у лютому показало 57%, а в червні – 65%. Фактчеки спростовують заяви Трампа про “4% підтримки” – реальний рейтинг 63%. Під час війни рейтинг президента стабільний, але втома від конфлікту може створити ґрунт для опозиції.
Ці чутки – класичний приклад гібридної війни: суміш правди (інтерв’ю існує) з вигадками (критика Зеленського, фінансування Ахметовим). Вони сіють розкол, підривають довіру до влади та армії. У критичному аналізі видно, що Білецький фокусується на фронті, Ахметов – на бізнесі, а Зеленський тримає стабільний рейтинг. Українцям варто пам’ятати: у війні проти Росії єдність – наша зброя. Перевіряйте джерела, аби не стати інструментом ворожої пропаганди.