Спалах гепатиту А в Києві: загроза для дітей і бездіяльність влади

У травні 2025 року Київ охопила тривожна епідеміологічна криза: у місті зафіксовано спалах гепатиту А, який стрімко поширюється, особливо серед дітей. Станом на 12 травня офіційно підтверджено 33 випадки захворювання, з яких 19 – діти. Госпіталізовано 25 осіб, зокрема 15 неповнолітніх. Найбільше занепокоєння викликає ситуація в Солом’янському районі, де спалах набуває загрозливих масштабів. Чи готова столиця протистояти епідемії, і чому влада досі не вжила рішучих заходів?

Перші тривожні сигнали надійшли з Солом’янського району, де на початку травня було виявлено 15 хворих на гепатит А. Медики оперативно встановили коло контактних осіб – понад 200 людей, які могли бути в зоні ризику. У процесі обстеження виявили ще 18 інфікованих, що свідчить про стрімке поширення вірусу. Наразі загальна кількість хворих досягла 33 осіб, з яких 19 – діти, а 25 осіб перебувають у лікарнях.

Гепатит А, відомий як «хвороба брудних рук», передається через забруднену воду, їжу або контакт з інфікованими поверхнями. У Солом’янському районі, де проживає значна кількість населення, а інфраструктура подекуди залишає бажати кращого, вірус знайшов сприятливі умови для поширення. Мешканці району повідомляють у соціальних мережах про проблеми з якістю питної води та санітарними умовами в деяких школах і дитсадках, що могло стати каталізатором спалаху.

Особливу тривогу викликає той факт, що більшість хворих – діти. З 33 зафіксованих випадків 19 припадають на неповнолітніх, а 15 із них уже госпіталізовані. Діти більш вразливі до гепатиту А через активний спосіб життя, часті контакти в школах і садочках, а також недостатню увагу до гігієни. Крім того, імунна система дитини гірше справляється з вірусом, що може призводити до ускладнень, таких як ураження печінки.

Батьки в Солом’янському районі б’ють на сполох. «У школі моєї доньки немає нормального доступу до мила та гарячої води, – розповідає киянка Олена в коментарі для Telegram-каналу. – Як ми можемо захистити дітей, якщо навіть базові умови не забезпечені?» Інші мешканці зазначають, що в деяких закладах освіти досі не провели дезінфекцію, попри офіційні повідомлення про спалах.

Київська міська державна адміністрація (КМДА) та Міністерство охорони здоров’я України поки що обмежилися стандартними заявами про «контроль ситуації». За інформацією Центру громадського здоров’я, у Солом’янському районі проводяться протиепідемічні заходи, зокрема дезінфекція приміщень і обстеження контактних осіб. Проте конкретних дій, які могли б зупинити поширення вірусу, наразі не видно.

Жодних офіційних повідомлень про перевірку якості питної води в районі, санітарного стану шкіл чи масову вакцинацію не було. Хоча вакцинація проти гепатиту А не є обов’язковою в Україні, її рекомендують у разі спалахів. Проте доступ до вакцин у столичних аптеках обмежений, а ціни – непідйомні для багатьох родин. Наприклад, одна доза вакцини коштує від 800 до 1500 гривень, що робить її недоступною для малозабезпечених сімей.

Більше того, влада не поспішає інформувати населення про масштаби проблеми. Багато киян дізнаються про спалах не з офіційних джерел, а з Telegram-каналів і соціальних мереж. Така інформаційна закритість лише посилює паніку та недовіру до місцевих чиновників.

Спалах гепатиту А у 2025 році – не перший випадок для Києва. У 2017–2018 роках столиця вже стикалася з подібною епідемією, коли було зафіксовано десятки випадків захворювання. Тоді причиною називали забруднену воду та низький рівень санітарної культури. Проте за сім років ситуація мало змінилася. Застаріла водопровідна система, нерегулярні перевірки якості води та недостатнє фінансування шкіл і дитсадків створюють ідеальні умови для поширення інфекційних хвороб.

Спалах гепатиту А в Києві: загроза для дітей і бездіяльність влади

Експерти наголошують, що гепатит А – це хвороба, яку можна попередити за допомогою базових заходів: якісної питної води, належної санітарії та просвітницької роботи. «Спалах у Солом’янському районі – це не випадковість, а результат системної недбалості, – зазначає епідеміолог Олена Сторожук. – Якщо не модернізувати інфраструктуру та не інвестувати в профілактику, такі ситуації повторюватимуться».

Поки влада зволікає, мешканцям Києва варто самостійно подбати про свою безпеку. Медики рекомендують:

  1. Дотримуватися гігієни: регулярно мити руки з милом, особливо перед їжею та після відвідування громадських місць.

  2. Використовувати безпечну воду: пити лише бутильовану або кип’ячену воду, уникати вживання сирої води з-під крана.

  3. Стежити за симптомами: гепатит А проявляється лихоманкою, нудотою, пожовтінням шкіри та болем у правому підребер’ї. У разі підозри слід негайно звернутися до лікаря.

  4. Вакцинуватися: якщо є фінансова можливість, варто зробити щеплення проти гепатиту А, особливо для дітей і тих, хто перебуває в зоні ризику.

Батькам також радять перевірити санітарні умови в школах і дитсадках, куди ходять їхні діти, і вимагати від адміністрації проведення дезінфекції.

Спалах гепатиту А в Києві – це не просто локальна проблема Солом’янського району, а тривожний сигнал про системні недоліки в охороні здоров’я та міській інфраструктурі. Діти, які становлять більшість хворих, стають жертвами не лише вірусу, але й бездіяльності влади. Поки чиновники ховаються за формальними заявами, вірус продовжує поширюватися, а кияни змушені самотужки боротися за свою безпеку.

Суспільство має право вимагати від КМДА та МОЗ негайних дій: масової перевірки води, забезпечення шкіл і садочків засобами гігієни, доступної вакцинації та прозорої інформації про ситуацію. Без цього Київ ризикує опинитися в епіцентрі повноцінної епідемії, а здоров’я тисяч дітей – під загрозою. Час діяти – зараз.