Чому санкції не працюють: гучна вечірка в центрі Києва викриває зв’язки бандитів і силовиків

У центрі Києва, на очах у десятків людей, відбулася подія, яка кидає тінь на ефективність санкцій, роботу правоохоронних органів і боротьбу з організованою злочинністю в Україні. Журналісти «Української правди» оприлюднили розслідування (посилання на YouTube), яке викликало широкий резонанс. На гучній вечірці, організованій охоронцем власника підсанкційної компанії «Паріматч», були помічені високопосадовці Служби безпеки України (СБУ), кримінальний авторитет на прізвисько «Умка» та бізнес-партнер іншого відомого кримінального діяча «Наріка» — Мельник.

Чому санкції не працюють: гучна вечірка в центрі Києва викриває зв’язки бандитів і силовиків

Ця подія стала приводом для гострої реакції головного редактора «Цензор.нет» Юрія Бутусова, який у своєму дописі на Facebook (посилання) поставив низку незручних запитань до влади та правоохоронців.

Чому санкції не працюють: гучна вечірка в центрі Києва викриває зв’язки бандитів і силовиків

Юрій Бутусов, який роками протистояв судовим атакам від боса «Умки» — кримінального авторитета на прізвисько «Нарік», не приховує обурення. За його словами, «Умка» провів 13 місяців у слідчому ізоляторі після затримання, а президент України навіть наклав на нього персональні санкції. Проте зараз кримінальний авторитет вільно пересувається Києвом на автомобілі зі спецномерами, які видаються виключно правоохоронними органами, та у супроводі численної озброєної охорони.

«Хто та чому звільнив бандита, і чому не працюють санкції?» — запитує Бутусов.

Це питання не риторичне. Воно вказує на системну проблему: якщо особа, на яку накладено санкції, може відкрито пересуватися столицею, відвідувати публічні заходи та демонструвати зв’язки з силовиками, то чи мають санкції реальну силу? Чи є вони інструментом боротьби з криміналітетом, чи лише формальністю, яка не впливає на реальний стан справ?

Святкування дня народження охоронця власника «Паріматч» відбулося не в підпіллі, а в центрі Києва, у публічному місці, де кожен міг стати свідком. Бутусов наголошує: присутність на вечірці високопосадовців СБУ, кримінальних авторитетів і бізнесменів, пов’язаних із підсанкційними структурами, відбувалася відкрито, без жодного страху перед законом чи громадським осудом.

«Бандити та силовики святкують у центрі Києва на очах у десятків людей, тобто вважають нормальним виставляти ці зв’язки напоказ. Чи є такі зв’язки умовою для продовження або припинення кар’єри військовослужбовця?» — пише журналіст Бутусов.

Ця подія не лише підриває довіру до правоохоронних органів, а й ставить під сумнів їхню здатність виконувати свої обов’язки. Якщо силовики, які мають боротися з організованою злочинністю, відкрито святкують разом із кримінальними авторитетами, то чи можна говорити про ефективність системи правосуддя?

Бутусов звертає увагу на те, що спеціальні підрозділи СБУ та Національної поліції, які відповідають за боротьбу з організованою злочинністю, зобов’язані відстежувати дії «Умки» та його зв’язки. Проте жодних видимих заходів щодо нього не вживається. Більше того, присутність на вечірці високопосадовців СБУ викликає запитання: чи не є такі зв’язки частиною системи, яка дозволяє криміналітету уникати відповідальності?

Журналіст також порушує питання, яке стосується ширшої суспільної проблеми:

«Чому такі здорові люди з такою кількістю добре тренованої та озброєної охорони досі не на фронті?»

У той час, коли Україна веде війну, а кожен ресурс спрямовується на захист держави, присутність озброєних груп, які охороняють кримінальних авторитетів, виглядає як виклик суспільству. Чому ці люди, замість того щоб захищати країну, забезпечують комфорт і безпеку підсанкційних осіб?

Реакція Юрія Бутусова — це не лише критика окремих осіб чи подій, а й заклик до відповідальності. Він зазначає, що публічні заяви влади або їхня відсутність дадуть відповідь на ключове питання: хто має більшу вагу в Україні — бандити чи ті, хто має захищати державу від них?

Ця ситуація вимагає не лише роз’яснень від СБУ та інших правоохоронних органів, а й конкретних дій. Якщо зв’язки між силовиками та криміналітетом залишаться безкарними, це стане ще одним ударом по довірі громадян до держави. Санкції, які не виконуються, і правоохоронці, які святкують разом із тими, кого мали б затримувати, — це симптоми глибшої кризи, яку не можна ігнорувати.

Розслідування «Української правди» та реакція Юрія Бутусова — це лише початок. Суспільство чекає відповідей. Чи здатна держава розірвати порочне коло, де криміналітет і силовики діють як партнери, а не як вороги? Відповідь на це питання визначить, чи є в Україні справжня воля до боротьби з корупцією та організованою злочинністю.