Нова загроза в Україні: Шахрайство на ґрунті релігії

У час, коли Україна бореться з агресією Росії, у тіні війни з’явилася нова загроза – шахрайство, яке використовує релігію як зброю. Поки країна оплакує своїх героїв, сумнівні релігійні рухи, що раніше гуділи в центрі скандалів, повертаються, щоб паразитувати на людському горі. Ці так звані «посланники Господа» після повномасштабного вторгнення втекли за кордон, витрачаючи награбовані в Україні статки. Але через три роки, коли гроші закінчилися, а за кордоном не вдається обдурювати вірян, вони повертаються – не фізично, а через хитрі схеми, які вражають своєю цинічністю. Це історія про те, як шахраї використовують людську біду, щоб наповнити свої кишені, і чому кожен українець має бути насторожі.

До війни в Україні діяли десятки релігійних рухів, які заробляли мільйони на довірливих вірянах. Їхні лідери, такі як Володимир Мунтян, обіцяли зцілення, спасіння та Божу благодать – за відповідну плату. Але з початком повномасштабного вторгнення ці «пророки» зникли: одні затихли, інші втекли за кордон, розкошуючи на зібрані в Україні кошти. Проте за кордоном їхні схеми не спрацювали – тамтешні віряни виявилися менш довірливими, а місцеві закони суворішими. Гроші закінчуються, і ось, на третьому році війни, ці діячі повертаються до України, де людське горе стало для них новим «золотим дном».

Як це працює? Лідери таких рухів, як Мунтян, залишаються за кордоном, уникаючи ракетних обстрілів і мобілізації. Натомість вони створюють в Україні мережу «домашніх груп» – невеликих зібрань, які видають себе за християнські спільноти, але насправді є справжніми «кол-центрами» шахрайства. Ці групи цілодобово сканують соціальні мережі, вишукуючи тих, хто втратив близьких на фронті, шукає зниклих безвісти або ділиться своїм болем. Шахраї діють тонко: спочатку висловлюють співчуття, додаються в друзі, пропонують помолитися за загиблого. Потім – психологічна підтримка, обмін контактами, регулярні онлайн-зустрічі. Крок за кроком вони втираються в довіру, щоб зрештою дістатися до головного – «десятини» або інших пожертв.

На перший погляд, це виглядає як турбота. Хто відмовиться від молитви за загиблого сина чи чоловіка? Але за цією маскою доброти ховається холоднокровний розрахунок. Якщо ви не чули про Володимира Мунтяна чи подібних діячів, короткий пошук у Google відкриє очі: скандали з виманюванням грошей, обвинувачення в шахрайстві, розкішне життя на тлі бідності їхніх адептів. Головна мета таких рухів – залучити якомога більше людей і забезпечити стабільний потік «десятини» – щомісячних пожертв, які нібито йдуть на «Божі справи». До війни ці рухи процвітали, але втратили адептів через війну. Тепер вони повертаються, використовуючи не лише довірливість, а й найболючіше – втрати українців.

У соціальних мережах, особливо у Facebook, з’являються молоді люди, які ненав’язливо додаються в друзі. Вони розпочинають розмову: цікавляться вашими поглядами, заняттями, ставленням до релігії. Якщо ви відповідаєте «правильно», вам пропонують помолитися разом, а згодом – приєднатися до Telegram-каналу для «релігійних зустрічей». Там усе за класикою: спільні молитви, душевні розмови, а потім – прохання про пожертви. Особливу увагу шахраї приділяють тим, хто втратив рідних на фронті або шукає зниклих безвісти. Ці люди – їхня головна ціль, адже горе робить людину вразливою.

Щоб зрозуміти, як працює ця схема, ми поспілкувалися з одним із «ловців душ» – 17-річним Олексієм із Маріуполя. Його сім’ю волонтери евакуювали до Києва, але на цьому допомога закінчилася. Хворий батько потребує догляду, житло в столиці дороге, а мати Олексія працює на двох роботах, щоб прогодувати сім’ю. Сам Олексій, будучи неповнолітнім, не міг знайти роботу: на ринках і в магазинах йому відмовляли, у шахрайських кол-центрах – також, через дитячий голос.

Зрештою, через оголошення в соцмережах Олексій потрапив до закритого Telegram-чату, де релігійний рух шукав «віддалених працівників». Його вік нікого не збентежив. Хлопцеві запропонували роль «ловця душ»: щодня моніторити соцмережі, шукати людей, які діляться своїм горем, і запрошувати їх до закритого чату. Там інші члени руху «обробляють» жертв – проводять молитви, розмови, а згодом виводять на пожертви. За кожну залучену людину Олексію платять невелику суму на картку. «Це не багато, але іншої роботи немає», – зізнається він. Олексій – лише один із багатьох, кого шахраї використовують як пішака у своїй грі, обіцяючи легкі гроші за «благу справу».

Ці релігійні рухи діють ефективніше за шахрайські кол-центри, адже використовують найсильніші людські емоції – горе, відчай, потребу в підтримці. Їхня мета – не лише гроші. У деяких випадках шахраї виманюють нерухомість, заощадження чи навіть переконують людей переписувати майно на «церкву». У часи війни, коли багато українців втратили рідних, домівки чи стабільність, такі схеми знаходять особливо благодатний ґрунт.

Більше того, ці рухи вміють маскуватися. Вони не називають себе сектами чи шахраями, а позиціонують себе як «домашні церкви» чи «громади вірян». Їхні представники – часто молоді люди, як Олексій, які самі стали жертвами обставин, – створюють ілюзію щирості. Але за лаштунками стоять досвідчені маніпулятори, які роками відточували свої схеми.

Щоб не стати жертвою таких шахраїв, будьте пильними:

1. Перевіряйте, з ким спілкуєтеся. Якщо незнайомець у соцмережах надто швидко пропонує «духовну підтримку» чи молитву, це привід насторожитися.

2. Не переходьте за підозрілими посиланнями. Telegram-канали, куди вас запрошують, можуть бути частиною шахрайської схеми.

3. Досліджуйте релігійні рухи. Якщо вам пропонують приєднатися до «церкви», перевірте її історію, лідерів і репутацію.

4. Не діліться особистими даними. Шахраї можуть використовувати інформацію про ваше горе чи фінансове становище проти вас.

5. Пам’ятайте: справжня підтримка не вимагає грошей. Будь-які прохання про «десятину» чи пожертви – червоний прапорець.

Україна переживає найскладніший період своєї історії, і шахраї безсоромно використовують цю трагедію. Релігійні рухи, які наживаються на горі, – це не просто шахраї, а моральні мародери, що крадуть не лише гроші, а й надію. Їхні схеми – це виклик для кожного з нас: бути пильними, захищати своїх близьких і не дозволяти маніпуляторам паразитувати на нашій біді.

Якщо ви зіткнулися з подібними «ловцями душ», повідомляйте про них у правоохоронні органи. Розповідайте своїм рідним і друзям про ці схеми. Тільки разом ми зможемо зупинити тих, хто ховається за маскою віри, щоб обкрадати українців у найтемніші моменти їхнього життя.