Українська армія, яка вже третій рік протистоїть російській агресії, опинилася в центрі гострої критики зсередини. Колишній начальник штабу 12-ї бригади спеціального призначення НГУ “Азов” Богдан Кротевич у відвертому інтерв’ю британському виданню “The Guardian” різко розкритикував Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, звинувативши його у “майже злочинних” наказах, які наражають на небезпеку життя українських військових. Кротевич не лише закликав Сирського піти у відставку, а й заявив, що чинне військове керівництво України потребує кардинальних змін. Його слова — це не просто критика, а крик душі, який оголює системні проблеми в управлінні армією в умовах війни, що стрімко змінюється.
Богдан Кротевич, ветеран “Азову”, який пройшов найгарячіші точки фронту, не стримував емоцій, коли говорив про накази, що надходили від вищого армійського командування. “Я почав отримувати від штабу головнокомандувача накази, які ставали все більш і більш злочинними, які я, по совісті кажучи, не міг виконувати й дотримуватися“, — розповів він. За його словами, ці накази змушували солдатів і підрозділи базуватися та відпочивати занадто близько до лінії фронту — за 50 метрів від передової. “Генеральний штаб наказав, що коли солдат закінчує зміну на передовій, він не може відпочивати в тилу, він повинен відпочивати за 50 метрів від фронту. Усі ці люди наражаються на серйозну небезпеку”, — підкреслив Кротевич.
Така тактика, за його словами, не просто абсурдна, а смертельно небезпечна. У сучасній війні, де безпілотники FPV можуть вражати цілі на відстані до 22 кілометрів, а російські КАБи (керовані авіаційні бомби) безжально нищать усе на своєму шляху, розміщення солдатів так близько до фронту — це фактично вирок. Кротевич звинуватив командування у “злочинному нерозумінні принципів ведення війни”, зокрема в ігноруванні нових технологій, таких як FPV-дрони та планерні бомби, які кардинально змінили поле бою.
Одна з найгостріших претензій Кротевича до Сирського та Генштабу — це застарілий підхід до війни. “Вони все ще живуть менталітетом Другої світової війни. Вони відмовляються визнавати нові засоби ураження цілей“, — заявив він. За його словами, Сирський покладається на інструкції 2016 року, коли війна на Донбасі мала зовсім інший характер. Тоді не було такого масового використання дронів, а КАБи не становили такої загрози. Але сьогодні, коли лінія фронту розтягнута через нові технології, ігнорування цих змін коштує життів.
Кротевич навів приклад, який ілюструє наслідки такого підходу. Одного разу штаб бригади “Азов” зазнав прямого удару після того, як підрозділ неодноразово просив відвести його назад через наступ російських військ. “Ми просили, наполягали, але нам прямо сказали ‘ні’. І ми отримали пряме влучання“, — згадує він. Цей випадок став для нього переломним моментом, після якого він на 70% вирішив звільнитися з армії. “Командири вимагають від солдатів того, чого вони самі від себе не вимагають”, — додав Кротевич, підкреслюючи несправедливість і безвідповідальність вищого керівництва.
Ще одна серйозна претензія Кротевича — це стиль управління Сирського, який він називає “ручним мікроуправлінням всією армією”. Замість того, щоб довіряти командирам на місцях, Генштаб намагається контролювати кожен крок, що призводить до хаосу та неефективності. “Сирський не намагається застосовувати високу науку і військове мистецтво. Він виконує лише дві функції: якщо ворог наступає, ти просто кидаєш туди більше людей. А якщо ворог переважає, виводьте людей і кажіть, що ви турбуєтесь про життя людей”, — різко висловився Кротевич.
Він також розкритикував стратегічні рішення Сирського, зокрема його надмірну зосередженість на наступі в Курській області в серпні 2024 року. Хоча Кротевич визнав, що на той момент наступ на Росію мав сенс і Сирський знайшов “найслабше місце” для “лінійного удару“, він звинуватив Головнокомандувача в тому, що той “залишився там занадто довго”. Поки Сирський фокусувався на Курську, оборона Покровська на півдні Донбасу опинилася під загрозою. Москва поступово згорнула український виступ, а ЗСУ зазнали значних втрат. “У нас були величезні проблеми з обороною, але Сирський цього не врахував“, — наголосив Кротевич.
Слова Кротевича — це не просто критика, а заклик до системних змін у військовому керівництві України. Він переконаний, що Сирський, призначений Головнокомандувачем у лютому 2024 року, не впорався зі своєю роллю. “Сирський повинен піти“, — заявив ветеран “Азову”, аргументуючи це тим, що за час його командування ЗСУ не змогли прорвати російську лінію оборони, за винятком короткотривалого успіху в Курську.
Ця критика звучить особливо гостро на тлі зростаючих втрат і складної ситуації на фронті. Кротевич, який сам пройшов пекло війни, говорить не з позиції стороннього спостерігача, а як людина, що бачила наслідки “злочинних наказів” на власні очі. Його слова — це не лише звинувачення, а й попередження: якщо військове керівництво не адаптується до реалій сучасної війни, ціна помилок зростатиме.
Чи почують Кротевича у вищих ешелонах влади? Чи стане його голос поштовхом до змін, яких так потребує українська армія? Поки що відповідей немає. Але одне очевидно: у війні, де кожен день — це боротьба за виживання, ігнорувати такі голоси небезпечно. Бо за кожним “злочинним наказом” стоять життя тих, хто тримає фронт, — і вони заслуговують на краще.