У той час як світ завмер у напруженому очікуванні геополітичних зрушень, у фінансових кулуарах Берліна зростає занепокоєння. Його причина – не в енергетичній кризі чи інфляції, а в сотнях тонн золота, що належать Німеччині та зберігаються у сховищах Федерального резерву Нью-Йорка.
Другий за величиною золотий запас планети, вартістю понад 100 мільярдів євро, фактично перебуває під контролем заокеанського партнера.
Йдеться про 1236 метричних тонн золота вартістю понад 113 мільярдів євро, що становить 37% від загального резерву країни. Цей дорогоцінний метал — не просто символ багатства, а й стратегічний актив, який Бундесбанк може обміняти на долари США чи іншу тверду валюту в разі кризи. Але чи справді це золото в безпеці, чи Німеччина поставила себе в залежність від чужих рук?
На перший погляд, зберігання золота у Нью-Йорку здається розумним кроком. Федеральний резерв давно вважався одним із найнадійніших сховищ у світі, фортецею фінансової стабільності. Та в останні роки серед німецьких політиків ширяться сумніви: а що, якщо ця “фортеця” не така вже й непохитна? У часи глобальної нестабільності — економічних потрясінь, геополітичних конфліктів і навіть спекуляцій про майбутнє долара — залежність від іноземного сховища виглядає як ахіллесова п’ята для економічного гіганта Європи.
Скептики в Німеччині б’ють на сполох: чи не час повернути золото додому? Ще у 2013 році Бундесбанк розпочав процес репатріації частини резервів, але й досі значна їх частка залишається за океаном. Чому? Одні кажуть, що це питання логістики й довіри до американської системи. Інші ж шепочуться про політичний тиск і небажання псувати відносини з Вашингтоном. А є й ті, хто підозрює: а чи справді все золото на місці? Конспірологічні теорії про “зниклі злитки” час від часу спливають у пресі, додаючи перцю до дискусії.
Для пересічного німця це не просто цифри — це питання національної гордості й безпеки. Якщо завтра світова економіка захитається, чи зможе Німеччина миттєво розпорядитися своїм скарбом? Чи доведеться чекати дозволу з-за океану? Поки політики сперечаються, а Бундесбанк зберігає спокій, золоті резерви в Нью-Йорку залишаються тихим нагадуванням: навіть найсильніші економіки іноді тримають свої скарби в чужих сейфах. Але чи не занадто висока ціна такої довіри?
Німеччина сьогодні стоїть перед вибором: залишити все як є чи ризикнути, повернувши свій скарб додому.