Тінь 1930-х: історія повторюється

У четвер, 3 квітня 2025 року, світові ринки здригнулися від шокуючого рішення президента США Дональда Трампа: оголошення надзвичайної економічної ситуації через торгівельний дефіцит країни. Заява Білого дому прозвучала як грім серед ясного неба: «Великий та стійкий щорічний дефіцит торгівлі товарами США призвів до спустошення нашої виробничої бази, підірвав критично важливі ланцюги постачання та зробив нашу оборонно-промислову базу залежною від іноземних противників». Відповідь Трампа була різкою і безкомпромісною: з 5 квітня вводиться універсальне 10% мито на весь імпорт, а для країн із найбільшим торгівельним дефіцитом зі США ставки будуть ще вищими з 9 квітня. Чи стане це рятівним кроком для американської економіки, чи, навпаки, запустить ланцюгову реакцію, яка втягне світ у нову глобальну рецесію?

Трамп, спираючись на закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) від 1977 року, розгорнув масштабну тарифну кампанію. Базове мито в 10% — лише початок. Китай, який давно є головним «торгівельним ворогом» у риториці Трампа, отримав 34% мито. В’єтнам, чия економіка стрімко зростає коштом експорту до США, зіткнеться з рекордними 46%. Японія заплатить 24%, Південна Корея — 25%, а Європейський Союз — 20%. За оцінками Fitch Ratings, середня ефективна ставка імпортного податку в США зросла до 22% — найвищого рівня з 1910 року, коли протекціонізм ще не асоціювався з катастрофічними наслідками Великої депресії.

Для Канади та Мексики, партнерів США по угоді USMCA, передбачений особливий режим, але деталі поки не розкриті. Трамп також залишив за собою право коригувати ставки залежно від реакції торгівельних партнерів, що додає невизначеності. Обмеження діятимуть, доки президент не вирішить, що «загроза від дефіциту» усунута. Але чи може один лідер, навіть із такими повноваженнями, переписати правила глобальної економіки?

Реакція фінансових ринків була миттєвою і безжальною. У день оголошення світові фондові індекси пішли в круте піке: ф’ючерси на Nasdaq втратили 3,2%, європейські ринки впали майже на 2%, а японський Nikkei досяг восьмимісячного мінімуму. Технологічні гіганти, які є основою американської економіки, зазнали колосальних втрат: акції Apple подешевшали на 7%, що скоротило ринкову капіталізацію компанії на 240 мільярдів доларів, а Nvidia втратила 5,6%, або 153 мільярди доларів.

Долар, який довгий час вважався «безпечною гаванню» для інвесторів, впав до шестимісячного мінімуму. Прибутковість американських держоблігацій також скоротилася, сигналізуючи про втечу інвесторів у «безпечні активи». Золото, традиційний притулок у часи невизначеності, підскочило до рекордних 3160 доларів за унцію, а японська єна зросла на 1%. Інвестори, налякані перспективою нової торгівельної війни, масово перекладають кошти в активи, які можуть пережити економічний шторм.

Рішення Трампа викликає тривожні паралелі з 1930-ми роками, коли США, намагаючись захистити свою економіку, ухвалили закон Смута-Хоулі, який наклав мита на тисячі товарів. Тоді це призвело до різкого скорочення світової торгівлі, загострення Великої депресії та глобальної економічної катастрофи. Сьогодні, коли економіки країн ще тісніше переплетені, наслідки можуть бути ще більш руйнівними.

Торгівельний дефіцит США справді є проблемою: у 2024 році він склав 779 мільярдів доларів, значною мірою через імпорт із Китаю, В’єтнаму та інших країн. Але чи вирішить її ізоляціонізм? Економісти сумніваються. Підвищення мит неминуче призведе до зростання цін на імпортні товари, що вдарить по американських споживачах. Компанії, залежні від глобальних ланцюгів постачання — такі як Apple чи Nvidia, — зіткнуться з різким зростанням витрат, що може підірвати їхню конкурентоспроможність. А відповідні заходи з боку Китаю, ЄС чи Японії лише посилять тиск.

Світ уже відчуває перші хвилі потрясіння. Китай, який і без того бореться з уповільненням економічного зростання, може відповісти власними митами, що загострить і без того напружені відносини зі США. ЄС, де економіка Німеччини вже балансує на межі рецесії, навряд чи мовчки проковтне 20% мито. В’єтнам, чия економіка залежить від експорту, може опинитися в особливо вразливому становищі через 46% мито.

Експерти попереджають: якщо торгівельна війна набере обертів, глобальна рецесія стане неминучою. За оцінками Goldman Sachs, імовірність рецесії в США вже зросла до 35%, і це ще до того, як нові мита повною мірою вплинули на економіку. Світовий банк і МВФ уже переглядають свої прогнози на 2025 рік у бік зниження, вказуючи на «безпрецедентний рівень невизначеності».

Трамп обіцяє повернути Америці «економічну велич», але його стратегія виглядає як гра з вогнем. Замість ізоляції США могли б інвестувати в модернізацію власного виробництва, стимулювати інновації та зміцнювати торгівельні альянси. Натомість президент обрав шлях конфронтації, який може дорого коштувати не лише Америці, а й усьому світу.

Поки інвестори скуповують золото, а ринки падають, одне питання залишається без відповіді: чи готовий Трамп — і разом із ним увесь світ — до наслідків його рішень? Історія вчить, що торгівельні війни рідко мають переможців.

Схоже, ми стоїмо на порозі чергового уроку — і він може виявитися дуже болючим.