Коли Дональд Трамп оголосив про введення нових мит, він пообіцяв американцям економічний прорив і повернення до «золотого віку». Звучало амбітно: 10% мита на більшість імпортних товарів, 20% — на продукцію з країн Євросоюзу. За його словами, це має «звільнити США від іноземної продукції» та повернути економічну велич. Але чи справді все так просто? Економісти б’ють на сполох: історія вже показала, до чого призводять подібні експерименти, і фінал був далеко не щасливим.
Щоб зрозуміти, чим загрожує нова торгова війна, варто зазирнути в минуле — у 1930-ті роки, коли США вже намагалися врятувати себе від кризи за допомогою митного щита. Тоді, в розпал економічного хаосу, Конгрес ухвалив закон Смута-Хоулі, який наклав мита на понад 20 тисяч категорій товарів. Ідея була схожа на Трампову: захистити внутрішній ринок, дати поштовх американським виробникам. Але результат виявився катастрофічним.
Інші країни не сиділи склавши руки — вони відповіли своїми митами. Світова торгівля впала в прірву: експорт США скоротився на 60%, а глобальний обмін товарами обвалився. Цей ланцюговий ефект став одним із ключових каталізаторів Великої депресії — найглибшої економічної кризи ХХ століття. Безробіття, бідність, банкрутства — ось що принесли «захисні» мита замість обіцяного процвітання.
Саме після цього світові лідери зрозуміли: ізоляція — це шлях у нікуди. Так народилася система глобального вільного ринку, закріплена згодом створенням Всесвітньої торгової організації (ВТО). І вона працювала.
Останні десятиліття довели, що вільна торгівля — це не просто абстрактна ідея, а реальний механізм зростання. З 1995 року світовий ВВП злетів із 38 до понад 100 трильйонів доларів. Рівень крайньої бідності у світі впав із 36% до менш ніж 9% — історичний прорив, який торкнувся мільярдів людей. І США, попри скептицизм Трампа, були серед головних бенефіціарів цієї системи: їхня економіка за той же період виросла в 3,75 раза — з 8 до 30 трильйонів доларів.
Та чи варто дивуватися, що Трамп бачить у глобалізації ворога? Його риторика апелює до тих, хто відчуває себе обділеним у світі відкритих кордонів — до робітників, чиї заводи закрилися через конкуренцію з дешевшим імпортом. Але чи повернуть мита ці робочі місця? Економісти сумніваються. Натомість вони попереджають: ціни на товари зростуть, купівельна спроможність американців впаде, а компанії, залежні від імпортних комплектуючих, опиняться під ударом.
Сьогодні система глобального співробітництва тріщить по швах. Не лише США, а й Китай, Індія та навіть країни ЄС дедалі частіше вдаються до протекціонізму. Професорка економіки Вероніка Грімм із Німеччини констатує: «Епоха зростаючої глобалізації добігає кінця». Це означає, що світ чекають вищі ціни, повільніше економічне зростання і, можливо, нові конфлікти за ресурси.
Аналітики Goldman Sachs уже підвищили ймовірність рецесії в США з 20% до 35%. І це лише початок. Якщо торгова війна Трампа спровокує відповідні заходи з боку ЄС, Китаю чи інших партнерів, ланцюгова реакція може повторити сценарій 1930-х — але вже в реаліях ХХІ століття, де економіки ще тісніше переплетені.
Трамп обіцяє американцям процвітання, але його план виглядає як азартна гра з високими ставками. Історія вчить: мита рідко рятують економіку, зате часто стають детонатором криз. Чи готовий світ знову пройти через це? І чи готові самі американці платити вищу ціну за товари в ім’я ілюзорної «незалежності»?
Поки що відповіді немає. Але одне ясно: торгова війна, яку розв’язав Трамп, — це не просто економічний маневр. Це виклик усій системі, яка десятиліттями тримала світ на плаву. І якщо вона впаде, падіння відчуємо ми всі.
