Міністерство охорони здоров’я України скасувало фейкові інвалідності 74 прокурорам, але Офіс Генерального прокурора не поспішає розлучатися з цими “цінними кадрами”. Жодного звільнення, жодних реальних наслідків — лише косметичні зміни та гучні обіцянки, які так і залишаються на папері. Про це стало відомо завдяки Центру протидії корупції (ЦПК), який 24 березня 2025 року оприлюднив шокуючі деталі цього скандалу.
Скандал розгорівся ще в листопаді 2024 року, коли в Україні виявили рекордну кількість прокурорів із сумнівними інвалідностями. Епіцентром став Хмельницький: 67 місцевих прокурорів виявилися “інвалідами” на папері. Ситуація загострилася, коли під час обшуку в будинку очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи правоохоронці знайшли понад 6 мільйонів доларів готівкою. Ця знахідка стала тригером для розслідування: чи не купували прокурори свої “діагнози” за хабарі?
Президент Володимир Зеленський відреагував швидко, доручивши Генпрокуратурі та правоохоронцям розібратися в ситуації й відзвітувати про результати. Але, як виявилося, гучні слова залишилися лише словами. Тодішній Генпрокурор Андрій Костін ініціював службове розслідування, яке, втім, не призвело до жодного звільнення серед хмельницьких прокурорів. Паралельно в жовтні 2024 року відкрили кримінальне провадження щодо законності отримання інвалідностей держслужбовцями. Пів року потому — результат нульовий.
Центр протидії корупції вирішив копнути глибше й надіслав запити до Генпрокуратури та Державного бюро розслідувань (ДБР). Відповідь приголомшила: за весь час розслідування підозру оголосили лише двом прокурорам із 74 — очільникам Хмельницької та Уманської окружних прокуратур. Ці двоє, за даними ДБР, примудрилися отримати 1,5 мільйона гривень пенсій за фейкові інвалідності. Решта 72? Безкарні й досі на посадах.
МОЗ підтвердив: на Хмельниччині скасували інвалідність 13 прокурорам, ще 61 — в інших регіонах. Але в Офісі Генпрокурора не бачать підстав для їхнього звільнення. “Скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не подавалися”, — сухо відповіли в ОГП, додавши, що дисциплінарну відповідальність розглянуть лише “у разі встановлення ознак проступку”. Переклад із бюрократичної на людську мову: “Ми нічого не робитимемо, поки нас не притиснуть”.
За даними ОГП, троє прокурорів звільнилися “за власним бажанням”, ще 11 позбулися адміністративних посад, але залишилися працювати прокурорами. Тобто замість реальних покарань — імітація бурхливої діяльності. Зняли з керівних крісел, але залишили в системі. І це при тому, що ДБР раніше обіцяло жорсткі заходи: підробка документів, шахрайство, незаконне збагачення — ось перелік статей, які мали б висіти над цими “інвалідами”. Але де обвинувачення? Де арешти? Де повернення вкрадених мільйонів?
Офіс Генпрокурора виправдовується: мовляв, немає підстав для скарг до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Але як немає, якщо МОЗ уже офіційно визнало інвалідності фейковими? Чому 72 прокурори, чиї “діагнози” скасовані, спокійно ходять на роботу й отримують зарплати з наших податків? Відповідь проста: система захищає своїх. Поки Тетяна Крупа ховає мільйони в шафі, а прокурори “лікують” вигадані хвороби, Генпрокуратура відвертається й удає, що все гаразд.
Цей скандал — не просто про 74 прокурорів. Це про те, як в Україні роками процвітає корупція під прикриттям високих кабінетів. Поки президент видає укази, а ДБР обіцяє “розібратися”, реальні винуватці залишаються недоторканними. І доки Генпрокуратура грає в сліпу, платимо за це ми — звичайні громадяни. Скільки ще таких “інвалідів” ховається в державних органах? І коли нарешті закінчиться ця ганебна вистава?