Війна оголила справжні обличчя. Поки Україна бореться з російським агресором, деякі “патріоти” наживаються на чужому горі. Родина Гріменкових — Ігор та Тетяна — яскравий приклад цього. Уродженці Костянтинівки, вони ще до війни вели сумнівний бізнес.
У 2014-му Ігор підігравав сепаратистам “ДНР”, але коли його викинули партнери, змінив пластинку: “всі бандити”. Син Святослав також підтримував окупантів, що підтверджує сайт “Миротворець”.


Після втрати бізнесу Гріменкови втекли на Дніпропетровщину. Там Ігор намагався “дружити” з сепаратистами, але марно. На новому місці (Новомосковськ, нині місто Самар) подружжя відкрило громадську організацію допомоги біженцям і спробувало налагодити законний бізнес. Коли нічого не вийшло, Ігор Гріменков вирішив за допомогою старих зв’язків отримати державну допомогу на купівлю житла для себе та родини.
За даними журналістського розслідування, Гріменкови вдало продали свою нерухомість на Донеччині й купили квартиру в центрі Новомосковська, оформивши її на стареньку матір Ігоря. Щоб отримати гроші від держави та європейських партнерів, вони підробили документи, нібито їхню нерухомість забрали сепаратисти.
Як зазначають журналісти, більшість так званих біженців із Донеччини та Луганщини скористалися такою схемою: продали свою нерухомість сепаратистам, переїхали до інших міст і оформили документи про втрату майна через окупацію.
Щоб реабілітуватися в очах держави, Ігор Гріменков вступив до добровольчого батальйону “Торнадо”. У соцмережах він “герой”, але жодного фото як доказу немає. Натомість є інформація, що після затримання керівництва батальйону “Торнадо” правоохоронцями Гріменков пішов на угоду зі слідством, отримав посвідчення учасника бойових дій і на певний час зник.
Під час пошуку інформації про Ігоря Гріменкова ми натрапили на сайт “Миротворець”, де знайшли дані про Святослава Ігоровича Гріменкова (змінив прізвище на Подгурський), дата народження: 05.11.1989. Його батьком зазначений Гріменков Ігор Євгенович, дата народження: 22.01.1962, код ДРФО: 2266700637. Дата народження та код ДРФО збігаються з даними Ігоря Гріменкова, про якого йдеться в нашому розслідуванні. Можна припустити, що Святослав Гріменков — рідний син від першого шлюбу Ігоря, якого “Миротворець” звинувачує в сепаратизмі. За нашою інформацією, сам Ігор Євгенович також був на сайті “Миротворець”, але після участі в АТО в лавах батальйону “Торнадо” його ім’я звідти зникло.

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів у 2022 році Гріменков із родиною втік до Швейцарії. Однак невдовзі він повернувся до України, щойно родині надійшли гроші від держави та європейських партнерів на придбання житла як біженцям із Донеччини.
Повернувшись до Новомосковська (Самар), Ігор Гріменков знайшов спільника — чорного ріелтора Євгена Гордієнка, за допомогою якого продав квартиру, оформлену на маму, та гараж, який навіть не був його власністю, а лише орендувався.

Майно продали, гроші поділили. З листування Ігоря Гріменкова з мешканцем Новомосковська видно: Ігор та його спільник Євген Гордієнко планували перепродати квартиру, оформлену на маму Ігоря, кілька разів за шахрайською схемою. Журналісти з Дніпропетровщини надали відеодокази шахрайських дій родини Гріменкових та ріелтора Євгена Гордієнка. У нашому розпорядженні також є частина листування між Ігорем Гріменковим, ріелтором Євгеном Гордієнком і постраждалою особою від їхніх шахрайських дій.

Далі нам надалі відео на якому рієлтор Евген Гордієнко розповідає, що це він вкрав гараж та вимагає з потерпілого гроші за повернення.
У 90-х і на початку 2000-х чорні ріелтори знаходили таких, як Ігор Гріменков, і домовлялися за грошову винагороду про участь у шахрайстві. Ріелтори підшукували покупців (жертв) на нерухомість. Під час підписання договору купівлі-продажу в нотаріуса власник за вказівкою ріелторів просив води та гучно скаржився на головний біль чи серце, повторюючи це кілька разів, щоб усі почули. Після підписання документів і отримання грошей власника клали до лікарні, а ріелтори подавали заяву до правоохоронців, що той “не усвідомлював своїх дій через погане самопочуття”.
Правоохоронці брали заяву, проводили слідчі дії, опитували свідків і радили “постраждалому” власнику звернутися до суду, щоб визнати договір недійсним. Ріелтори через своїх юристів готували позов, додавали матеріали слідства й вигравали справу. У деяких випадках покупців змушували йти на мирову угоду й доплачувати. Звертаємо увагу: у схемах брали участь і нотаріуси. Подібна схема простежується в листуванні Ігоря Гріменкова з Євгеном Гордієнком.
Отримавши гроші від держави та європейських партнерів, Гріменков придбав квартиру в Івано-Франківську, перевіз туди матір, а гроші від продажу маминої квартири в Новомосковську передав дружині, яка переїхала до Німеччини, де, за її словами, “дешевше жити, більше допомоги дають, а головне — пообіцяли громадянство“.
Таким чином, родина Гріменкових отримала від держави та європейських партнерів гроші як біженці з Донеччини, що нібито втратили житло через окупацію. Насправді вони продали своє житло на Донеччині, купили квартиру в Новомосковську, оформили її на матір, згодом отримали державну допомогу на нове житло в Івано-Франківську, а гроші від продажу квартири в Новомосковську залишили собі для купівлі житла в Німеччині.
Нині подружжя перебуває в Німеччині, отримує там допомогу як біженці з України, маючи за собою ланцюжок шахрайських дій, значні кошти та нерухомість в Україні.
Ми вважаємо, що правоохоронці України та Німеччини мають провести розслідування й дати правову оцінку діям родини Гріменкових.