Президент США Дональд Трамп готується відкрити одну з найболючіших сторінок американської історії. 18 березня 2025 року він обіцяє оприлюднити десятки тисяч досі засекречених документів про вбивство Джона Ф. Кеннеді — трагедію, що не лише потрясла Сполучені Штати, а й стала поворотним моментом для цілого світу. Понад шість десятиліть потому ми можемо нарешті зазирнути за завісу таємниць, які обросли легендами, здогадками і невимовним смутком.
«Завтра, 18 березня, ми оголосимо і оприлюднимо всі файли Кеннеді, — заявив Трамп журналістам під час візиту до Кеннеді-центру у Вашингтоні. — Люди чекали цього десятиліттями. Я доручив своїй команді — багатьом людям, включно з [директоркою Національної розвідки] Тулсі Габбард, — зробити ці документи доступними завтра». Він пообіцяв, що 80 тисяч сторінок будуть розкриті без жодних правок, назвавши їх «цікавими». На запитання, чи бачив він сам ці матеріали, Трамп відповів ухильно: «Я про них чув». І додав із характерною впевненістю: «Я не роблю висновків — ви самі їх зробите. Я обіцяв це під час кампанії, і я тримаю слово».
Це не просто окремий крок. Ще 23 січня Трамп підписав указ, який зобов’язав уряд розсекретити всі записи про вбивства Джона Кеннеді, сенатора Роберта Кеннеді та борця за права людини Мартіна Лютера Кінга. Ці події, що сталися понад 60 років тому, досі відлунюють у серцях мільйонів. А тепер, коли до 18 березня залишаються лічені години, світ завмер в очікуванні: що ми дізнаємося про той фатальний день?
22 листопада 1963 року: День, коли Америка завмерла – це був ясний осінній день у Далласі, штат Техас, коли сталося немислиме. Джон Ф. Кеннеді, 35-й президент США, харизматичний лідер із променистою усмішкою, їхав у відкритому Cadillac через натовп із 150 тисяч людей. Поруч із ним сиділи перша леді Жаклін Кеннеді та губернатор Техасу Джон Конналлі. О 12:30 пролунав дивний звук — наче хлопавка. За кілька секунд — ще один. А потім — хаос.
Кіт Крейн, досвідчений журналіст із чиказького видання *Crain’s Business*, згадує той момент із болем: «Ми щойно злетіли з Денвера до Чикаго, коли пілот оголосив, що президента застрелили. Це був шок. Стюардеси плакали навзрид, пасажири кричали, що росіяни вбили Кеннеді й почалася ядерна війна. Три години польоту ми не знали, чи залишилося Чикаго на карті». Ці слова передають атмосферу того дня: країна, що втратила ґрунт під ногами, охоплена страхом і розпачем.
Очевидці в Далласі бачили все на власні очі. Кортеж різко прискорився, коли Жаклін Кеннеді, у своєму рожевому костюмі-букле, раптово перелізла на задній капот автомобіля — її обличчя побіліло від жаху, одяг був заляпаний кров’ю. Ті, хто стояв ближче, могли розгледіти її розпач. Агент Секретної служби Клінт Гілл кинувся до машини, затягнув Жаклін назад і прикрив собою президента й губернатора. Cadillac помчав до шпиталю Паркленд. Там молодий лікар намагався повернути Кеннеді до життя, відчуваючи слабкий пульс. Але марно. О 13:00 Джон Ф. Кеннеді помер, так і не прийшовши до тями.
Америка змінилася назавжди. Це вбивство стало не просто злочином — це був удар, що розколов епоху. Кеннеді уособлював надію, «Камелот» — короткий спалах віри в ідеалістичного лідера, який поведе Америку до зірок. Його смерть обірвала цю мрію, кинувши країну в вир потрясінь: війна у В’єтнамі, расова боротьба, занепад довіри до влади. Комісія Уоррена назвала Лі Гарві Освальда єдиним стрільцем, але тінь сумнівів залишилася. Хто стояв за цим? ЦРУ? Мафія? Кремль? Частина уряду? Офіційна версія не змогла заглушити шепіт підозр.
Світ відчув наслідки не менш гостро. Союзники оплакували втрату героя демократії, вороги раділи слабкості імперії. Вбивство породило культурний феномен: книги, фільми, теорії змови. Ділі Плаза стала місцем паломництва для тих, хто шукає правду. Це був не просто постріл — це був момент, коли світ почав дивитися на владу через призму недовіри.
Через 62 роки Трамп обіцяє розірвати завісу таємниці. Ці 80 тисяч сторінок можуть виявитися скарбом — або пороховою бочкою. Чи підтвердять вони версію про самотнього стрільця, чи відкриють змову, що переверне все? Його слова — «Я про них чув» — дражнять уяву, але він тримає карти при собі. Чи це щирий крок до відкритості, чи політичний трюк шоумена?
Ризик величезний. Розсекречення може зміцнити імідж Трампа як борця з «глибинною державою». Але якщо документи вкажуть на причетність уряду чи бодай його помилки, це підірве і без того хитку довіру до Вашингтона. А з Тулсі Габбард, неоднозначною постаттю, на чолі процесу, напруга лише зростає.
Коли ці файли відкриють, світ не відведе очей. Для одних це шанс закрити рану, що кровоточить із 1963 року. Для інших — скринька Пандори, що може розв’язати бурю, якщо правда суперечитиме офіційній історії. Історики, журналісти й звичайні люди гортатимуть сторінки в пошуках того вирішального доказу, який вислизав десятиліттями.
Смерть Джона Кеннеді змінила не лише Америку — вона перекроїла наше сприйняття влади, довіри й таємниць за лаштунками.
18 березня 2025 року Дональд Трамп вручить нам ключі до цієї загадки. Чи принесуть вони ясність, чи розпалять пожежу — ми дізнаємося незабаром.
Але вже зараз ясно одне: відлуння тих пострілів у Далласі ось-ось стане гучнішим.