Сполучені Штати Америки зіткнулися з несподіваним ударом у сфері міжнародних відносин: одна з найбільших норвезьких компаній із виробництва суднового палива, Haltbakk Bunkers AS, оголосила про припинення постачання палива американським військовим кораблям у норвезьких портах. Причина такого радикального рішення — поведінка президента США Дональда Трампа та віцепрезидента Джей Ді Венса під час нещодавніх подій у Білому домі, яку в компанії назвали “зрадницьким телешоу”. Цей крок не лише став символічним протестом проти дій американського керівництва, а й кинув виклик усталеній системі співпраці між НАТОвськими союзниками. Що ж стоїть за цим рішенням, і чи може воно запустити ланцюгову реакцію в Європі?
Усе почалося з гучної зустрічі в Овальному кабінеті, де Трамп і Венс, за повідомленнями світових ЗМІ, різко критикували президента України Володимира Зеленського. Американські лідери звинуватили його в “невдячності” за підтримку США та “грі з Третьою світовою війною” через його позицію щодо війни з Росією. Цей обмін репліками транслювався в прямому ефірі, викликавши широкий резонанс у світі. У компанії Haltbakk Bunkers, яка уважно стежила за подіями, реакція була миттєвою і жорсткою. У своїй офіційній заяві вони назвали поведінку Трампа і Венса “найбільшим лайновим шоу, яке коли-небудь показували наживо по телевізору”, водночас віддавши належне витримці Зеленського, який “залишався спокійним, попри зрадницький спектакль з боку США”.
“Ми не можемо залишатися осторонь, коли наші цінності й принципи ставляться під сумнів. Як результат, ми вирішили негайно припинити постачати паливо американським військам у Норвегії та їхнім кораблям, що заходять у норвезькі порти”, — йдеться в повідомленні компанії, опублікованому на її офіційній сторінці у Facebook. Ця заява стала справжньою сенсацією, адже вперше приватна європейська компанія відкрито виступила проти американської присутності на континенті через політичні розбіжності.
Haltbakk Bunkers не зупинилася на одноосібному рішенні. Компанія звернулася до інших норвезьких та європейських фірм із закликом приєднатися до бойкоту й також припинити обслуговування американських військових сил. “Ми закликаємо всіх норвежців і європейців наслідувати наш приклад. Слава Україні!” — додав власник компанії Гуннар Гран у коментарі норвезькому виданню *Kystens Næringsliv*. Таке звернення може стати каталізатором ширшої кампанії, адже в Європі вже давно наростає невдоволення політикою США, особливо після повернення Трампа до влади.
Чи відгукнуться інші компанії на цей заклик? Поки що реакція європейського бізнесу залишається стриманою, але прецедент створено. Якщо подібні дії підтримають інші постачальники палива чи логістичні компанії, це може серйозно ускладнити операції американських військово-морських сил у регіоні. Норвегія, як ключовий союзник США в НАТО та стратегічно важлива країна в Північній Європі, відіграє значну роль у забезпеченні американських кораблів і баз. Втрата доступу до палива в її портах стане не лише логістичним викликом, а й потужним політичним сигналом.
Хто такі Haltbakk Bunkers?
Щоб зрозуміти вагу цього рішення, варто ближче познайомитися з компанією, яка кинула виклик американській військовій машині. Haltbakk Bunkers AS — це не просто локальний гравець, а впливова норвезька нафтова та судноплавна компанія з більш ніж 90-річною історією. Заснована на початку XX століття, вона спеціалізується на постачанні паливних продуктів, мастильних матеріалів, дезінфікуючих засобів для аквакультури та диспергаторів для ліквідації розливів нафти. Її діяльність охоплює все узбережжя Норвегії — від південних фіордів до арктичних вод. У штаті компанії працює понад 70 осіб, а щорічно вона обслуговує близько 2200 клієнтів, серед яких значну частину становлять судноплавні компанії та військові структури.
За даними 2024 року, Haltbakk Bunkers поставила американським силам у Норвегії приблизно 3 мільйони літрів палива. Відмова від цього контракту означає втрату значного доходу, але Гуннар Гран заявив, що готовий пожертвувати прибутком заради “моральної підтримки України”. Цей крок підкреслює, наскільки глибоко події в Україні вплинули на настрої в Європі, навіть серед приватного сектору.
Рішення Haltbakk Bunkers не можна розглядати у відриві від ширшого геополітичного контексту. Повернення Дональда Трампа на посаду президента США ознаменувало різкий поворот у зовнішній політиці країни. Його критика НАТО, скептицизм щодо підтримки України та прагнення “примирення” з Росією викликали тривогу серед європейських союзників. Зустріч із Зеленським у Білому домі лише посилила ці побоювання: Трамп і Венс фактично поставили під сумнів доцільність подальшої допомоги Україні, що суперечить позиції більшості країн ЄС і НАТО.
Норвегія, як одна з ключових держав Північноатлантичного альянсу, завжди була надійним партнером США. Її порти регулярно приймають американські військові кораблі, а стратегічне розташування поблизу Арктики робить її незамінною для операцій у цьому регіоні. Проте дії Haltbakk Bunkers свідчать про те, що навіть у лояльних союзників терпець уривається. Якщо раніше критика американської політики лунала переважно з вуст політиків, то тепер до неї долучається бізнес, що додає ситуації нового виміру.
Припинення постачання палива американським кораблям у Норвегії вже мало перші практичні наслідки. За повідомленнями, підводний човен ВМС США класу Virginia був змушений змінити маршрут через відмову в заправці. Хоча американський флот має альтернативні логістичні можливості, такі інциденти можуть ускладнити планування операцій у Північній Європі. У довгостроковій перспективі, якщо бойкот підтримають інші компанії, США можуть зіткнутися з серйозними проблемами в забезпеченні своїх сил на континенті.
На дипломатичному рівні цей крок посилює напруженість у відносинах між США та Європою. Трамп уже неодноразово заявляв про намір переглянути зобов’язання США перед НАТО, а подібні дії з боку європейських партнерів лише підживлюють його ізоляціоністську риторику. Водночас для України рішення Haltbakk Bunkers стало знаком солідарності, який може надихнути інші країни чи компанії на аналогічні кроки.
Рішення компанії Haltbakk Bunkers припинити заправку американських військових кораблів — це більше, ніж просто бізнес-хід. Це символічний акт протесту, який відображає глибоке розчарування частиною європейського суспільства політикою США. Поки незрозуміло, чи переросте цей прецедент у масштабний рух, але він уже змусив світ замислитися: чи здатна Америка зберегти свою роль лідера в західному світі, якщо її союзники починають відвертатися?
Для Норвегії, яка балансує між лояльністю до НАТО та власними моральними принципами, це рішення стало випробуванням. Для США — дзвіночком про те, що їхня зовнішня політика може мати несподівані економічні та стратегічні наслідки. А для України — променем надії в часи, коли підтримка з боку Заходу здається дедалі хиткішою. Чи стане Європа паливною “зоною відчуження” для американських сил? Час покаже, але перший крок уже зроблено.