Війна в Україні, розпочата повномасштабним вторгненням Російської Федерації, стала не лише випробуванням для держави та її захисників, а й благодатним ґрунтом для шахраїв усіх мастей. Поки одні віддають життя і здоров’я за свободу країни, інші цинічно наживаються на їхній біді. Телефонні аферисти — це лише верхівка айсберга. Значно більшу загрозу становлять земельні махінатори, які за допомогою підроблених документів і корупційних схем привласнюють те, що за правом належить українським воїнам. Сьогодні ми розповімо історію одного з таких героїв — Івана Морозова, військового морського піхотинця 35-ї бригади, який, захищаючи країну, втратив здоров’я, а згодом зіткнувся з безжальною системою, що замість підтримки підставила йому ніж у спину.
Іван Морозов — один із тих, хто не шкодував себе заради України. Під час служби в лавах Збройних сил України (ЗСУ) він боронив державу від російського агресора, але через хворобу був змушений звільнитися. Як ветеран, він мав законне право на отримання земельної ділянки — цю гарантію передбачає чинне законодавство України для учасників бойових дій. Проте, коли Іван звернувся за своїм правом, з’ясувалася приголомшлива річ: офіційно він нібито був учасником бойових дій ще до повномасштабного вторгнення, хоча жодного дня не служив у ЗСУ і не брав участі в антитерористичній операції (АТО) на Донеччині. Як таке можливо? Відповідь криється в заплутаній схемі, яку провернули земельні шахраї.
Ця історія — не поодинокий випадок, а лише один із прикладів систематичного шахрайства, що процвітає в Україні під час війни. І прикро констатувати: правоохоронні органи, як це часто буває, почали реагувати лише після того, як справа набула розголосу в ЗМІ завдяки численним інтерв’ю Івана з журналістами. До цього, схоже, ніхто нічого не бачив і не чув. Така поведінка вже стала сумною традицією: органи правопорядку активізуються лише тоді, коли суспільний тиск стає нестерпним. А до того — тиша.
У центрі цієї кримінальної історії стоїть агробарон Сергій Тарасов із Кіровоградщини — людина, яка, за даними журналістських розслідувань, за допомогою спільників організувала масштабну схему привласнення земель. Схема проста, але цинічна: підробляючи документи, Тарасов і його поплічники використовували дані військових, а також інших громадян, щоб оформити земельні ділянки на свій агрохолдинг “I&U Group”. Іван Морозов став однією з жертв цієї афери, але таких, як він, можуть бути сотні, якщо не тисячі.
Тарасов діяв не сам. У його розпорядженні була ціла мережа спільників, які забезпечували підробку документів, вплив на місцевих чиновників і прикриття в правоохоронних органах. На жаль, ця схема виявилася настільки успішною, що агробарон безперешкодно покинув Україну і зараз перебуває за кордоном. Частина його спільників також виїхала з країни, а ті, хто залишився, знайшли спосіб уникнути відповідальності — вступили до лав ЗСУ. І тут ми підходимо до ще одного ганебного аспекту цієї історії.
У Верховній Раді України після повномаштабного вторгнення рф в Україну ухвалили законопроєкт, який дозволяє особам, щодо яких відкрито кримінальне провадження, вступати до ЗСУ. На папері це виглядає як спроба дати шанс виправитися тим, хто оступився. Але на практиці норма стала лазівкою для корупціонерів, злочинців і навіть осіб, звинувачених у тяжких злочинах, таких як педофілія чи вбивство. Як це працює? Людина вступає до армії, кримінальне провадження проти неї тимчасово призупиняється, а сама вона, за свідченнями журналістів, нерідко уникає реальної служби, використовуючи зв’язки чи хабарі. І таке в нашій державі вже стало нормою!
Цією можливістю скористалися не лише поплічники Сергія Тарасова, а й чиновники та судді, яких звинувачують у корупції чи затримали на хабарах. Таким чином, замість того, щоб карати злочинців, держава фактично дає їм шанс уникнути відповідальності під прикриттям служби в армії. Іронія в тому, що справжні герої, як Іван Морозов, залишаються ні з чим, а шахраї процвітали та й далі процвітають.
Що ж до самого Сергія Тарасова, то слідство у його справі триває. Але, як зазначають джерела, кримінальна справа буквально розвалюється на очах. Свідки мовчать, докази зникають, а слідчі, здається, не надто поспішають розбиратися в ситуації. Чому так відбувається? Відповідь очевидна: гроші. Тарасов, ймовірно, має достатньо ресурсів, щоб “вирішувати питання” навіть перебуваючи за кордоном. А в Україні, де корупція давно стала частиною системи, це нікого не дивує.
Історія Івана Морозова — це не просто приклад шахрайства майже по всій Україні, а символ глибокої кризи в українському суспільстві. Поки одні воюють і гинуть за країну, інші безсоромно наживаються на їхній біді. Земельні афери, підробка документів, корупція в правоохоронних органах і лазівки в законодавстві — усе це створює ідеальні умови для таких, як Сергій Тарасов. А справжні герої, які віддали здоров’я і роки життя заради України, змушені боротися не лише з ворогом на фронті, а й із системою вдома.
Відеосюжет Апостроф TV
Доки держава не почне реально захищати своїх захисників і карати злочинців, подібні історії повторюватимуться. Питання лише в тому, чи вистачить суспільству терпіння терпіти цю несправедливість. Бо, як кажуть, кому війна, а кому й мати рідна.