У Вишгороді — насильницьке затримання з використанням сльозоточивого газу: Чому це може стати новим нормою?

У мережі з’явилося відео, яке не залишає байдужим: група осіб у військовій формі, під наглядом поліції, задувають сльозогінний газ у салон автомобіля, після чого підпалюють його. Інцидент стався у Вишгороді, і це не просто черговий випадок, а справжнє свідчення того, як правоохоронці й військові намагаються встановити свої правила на вулицях країни.

У Вишгороді — насильницьке затримання з використанням сльозоточивого газу: Чому це може стати новим нормою?

У Вишгороді — насильницьке затримання з використанням сльозоточивого газу: Чому це може стати новим нормою?

У Вишгороді — насильницьке затримання з використанням сльозоточивого газу: Чому це може стати новим нормою?

Якщо вірити офіційним повідомленням, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, схоже, не здатен бачити те, що відбувається на вулицях. Він продовжує писати пости про свою «активну» діяльність у соцмережах, поки його підопічні на місцях порушують всі можливі права громадян. Тим часом замість реальних дій, Міністерство оборони обмежилося лаконічним постом на Facebook. Вони засудили «будь-які дії, що суперечать закону», і пообіцяли покарати винних. Відповідальність — це, звісно, добре, але питання: хто в кінцевому підсумку понесе її? Ми всі вже давно звикли до таких заяв, які з часом втрачають будь-яку вагу.

Цей інцидент у Вишгороді — лише одна зі сторін більшої проблеми, коли зловживання службовим становищем стає нормою. Військові та поліцейські, що влаштовують акти насильства на вулицях, за підтримки місцевих ТЦК та СП, зазвичай залишаються поза будь-якими санкціями. Це породжує непевність і страх серед людей, адже їхні права порушуються на очах у всіх, а відповідальності немає.

У Вишгороді — насильницьке затримання з використанням сльозоточивого газу: Чому це може стати новим нормою?

Ми вже чули багато разів про те, що «буде проведено розслідування», але реальних результатів не бачимо. Це викликає серйозні запитання: скільки ще правопорушень доведеться пережити громадянам, перш ніж влада візьметься за справжнє розслідування? Чи продовжуватимуться ці порушення з мовчазної згоди правоохоронців та місцевої влади? Що ще має статися, щоб представники ТЦК та СП, а також їхні покровителі в поліції, понесли реальну відповідальність?

Залишається сподіватися, що хоч би міжнародна спільнота зверне увагу на такі випадки, адже без її тиску ситуація в Україні може стати ще гіршою.