«Ми їх відіжмемо, розберемося»: бізнес-уроки від ОПЗЖ та Арахамія

Як будівництво спортивно-туристичного комплексу в Карпатах викликає більше питань, ніж захоплення.

На тлі повномасштабної війни, яка щодня вимагає мільярдних витрат, ідея створення нового високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера “Боржава” викликала шквал обурення у громадськості. Проєкт, що передбачає будівництво масштабного гірськолижного курорту в Карпатах, обіцяє розвиток регіону, але його реалізація вже обросла скандалами через суперечливу біографію головного бенефіціара Владислава Каськіва.

 

Офіс президента активно просуває ідею кластера “Боржава”, обґрунтовуючи це економічними перспективами для регіону. За задумом, курорт має стати туристичною меккою та залучити інвестиції, а також створити тисячі робочих місць. Однак варто звернути увагу на деталі, які залишаються поза увагою офіційних заяв.

Головним бенефіціаром проєкту є Владислав Каськів — колишній чиновник, якого важко назвати бездоганним управлінцем. Його біографія рясніє скандалами, починаючи від справи з сумнозвісним “Лазерним фонариком” Майдану 2004 року до фіктивних газових угод часів його керівництва Держінвестпроектом. Каськів тривалий час перебував у розшуку за підозрою в розкраданні державних коштів, а його ім’я згадувалося у численних корупційних розслідуваннях.

Попри це, він знову повертається в політику через Закарпатську обласну раду, де зараз є чинним депутатом — до того ж від колишньої проросійської партії ОПЗЖ, діяльність якої в Україні заборонено.

Одним із ключових моментів скандалу стала спільна поїздка лідера фракції “Слуга народу” Давида Арахамії та Владислава Каськіва до села Пилипець на Закарпатті, де має бути розташований кластер “Боржава”. На запитання журналістів про їхній візит Арахамія відповів сухо:

“Я не займаюся репутаційним менеджментом.”

Курорт Боржава: чи потрібен Україні новий гірськолижний кластер під час війни?

Це лише підкреслило те, наскільки легко політики уникають обговорення репутаційних ризиків, пов’язаних із співпрацею з такими фігурами, як Каськів.

Вибачте, але чи має країна у стані війни інвестувати у багатомільйонний проєкт, коли мільйони людей залишилися без даху над головою, а фронт потребує кожної копійки?

Противники будівництва наголошують не лише на сумнівній фінансовій складовій, а й на загрозах для природи Карпат. Боржавські полонини є унікальною природною зоною, яку ризикують перетворити на черговий “бетонний рай”. Будівництво курорту передбачає вирубку лісів, прокладання доріг та інші втручання в екосистему, що може завдати незворотної шкоди природі.

Місцеві жителі також розділилися на два табори. Одні бачать у проєкті шанс на розвиток регіону, інші побоюються, що після реалізації кластеру прибуток осідатиме в кишенях інвесторів, а громади залишаться із проблемами — від зруйнованих доріг до знищеного довкілля.

Питання, чому саме зараз вирішили запустити проєкт “Боржава”, залишається відкритим. У той час, коли державні ресурси спрямовані на оборону країни, ініціативи такого масштабу виглядають як мінімум не на часі.

Крім того, залучення Каськіва до цього проєкту ставить під сумнів прозорість інвестицій. У суспільстві вже лунають припущення, що будівництво може стати зручним механізмом для “відмивання” коштів або прихованого перерозподілу ресурсів.

Проєкт “Боржава” — це лакмусовий папірець для української влади. Якщо у воєнний час дозволяти реалізацію таких ініціатив без повної прозорості та обговорення з громадськістю, чи не стане це сигналом до відродження старих схем?

Україні потрібні розвиток і нові інвестиції, але чи можуть подібні проєкти виправдати себе в умовах кризи? Чи готові ми віддати Карпати на поталу корупції?

Ця історія — черговий урок для суспільства: увага до деталей має бути ключовою, коли йдеться про великі державні проєкти, особливо за участі таких фігур, як Владислав Каськів.