Коли Володимир Зеленський, здобувши перемогу на президентських виборах, призначив головою Служби безпеки України Івана Баканова, свого друга дитинства та юриста студії “Квартал-95”, це рішення викликало бурхливе обговорення. Здавалося, що призначення такої близької до президента людини на найвищу безпекову посаду — це максимум, на який міг би наважитися гарант. Але історія, як виявилося, мала ще один поворот, який ілюструє новий рівень “кумівства” та непотизму.
Іван Баканов, отримавши одну з ключових посад у державі від близького другу Зеленського, не залишився в боргу, скориставшись можливістю забезпечити місце у Службі безпеки й своєму сину. Одразу після початку повномасштабного вторгнення до штату СБУ потрапляє 25-річний Артур Баканов, який, судячи з усього, одразу отримує особливий статус і переваги, що недоступні звичайним співробітникам.
Схоже, що Баканов-старший, користуючись службовим становищем і багаторічною дружбою з президентом, створив для свого сина “персональну” Службу безпеки. Артур Баканов, працюючи у структурі вже третій рік, не лише має переваги оперативного співробітника, а й захищений від мобілізації, що викликає серйозні питання у суспільстві. Серед інших привілеїв — можливість користуватися номерними знаками прикриття на авто, які зазвичай призначені для забезпечення безпеки та конфіденційності справжніх оперативників.
Ця ситуація знову привертає увагу до теми непотизму у найвищих колах влади. Питання про те, чи відповідає призначення Артура Баканова у СБУ реальним потребам служби, залишається без відповіді, але очевидно, що така практика створює прецедент, який суперечить принципам рівності і прозорості.
«Українська правда» знайшла не лише самого Івана Баканова, а й Артура Івановича Баканова. І, як виявилось, відповідь на питання “А де Баканов?”, яке останні два роки турбувало українське суспільство — не найцікавіша. Спойлер — в СБУ син Баканова влаштований під прізвищем матері і успадкував лейтенантські погони батька.
Автор: Михайло Ткач
Режисер: Андрій Ігнатенко
Оператор: Ярослав Бондаренко
Звукорежисер: Дмитро Волковинський