Печерський районний суд Києва тимчасово відсторонив від посади командира 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила полковника Ярослава Лисенка. Рішення ухвалено 20 березня 2026 року за клопотанням Державного бюро розслідувань (ДБР) і діятиме до 11 травня 2026 року. Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів.
За даними слідства, з вересня 2024 року Лисенко систематично використовував службове становище, щоб залучати підлеглих військовослужбовців до приватних ремонтно-будівельних робіт. Загалом до «ремонтної бригади» командир залучив щонайменше сім бійців, яких сам відбирав за наявністю відповідних будівельних навичок.
Слідчі встановили, що підлеглі Лисенка виконували роботи в кількох об’єктах, які безпосередньо пов’язані з ним або його близькими родичами:
- квартира доньки та колишньої дружини командира — Черкаси;
- приватний будинок сестри Лисенка — Черкаська область;
- власна квартира командира — Київщина;
- облаштування дитячого ігрового майданчика, який спочатку призначався для дітей військовослужбовців бригади, але врешті опинився на ділянці самого Лисенка.
Роботи проводилися замість виконання бойових або службових завдань. Військовослужбовці виїжджали на об’єкти, витрачали робочий час, транспорт і ресурси бригади на приватні потреби керівника.
ДБР повідомило Ярославу Лисенку про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 364 ККУ — зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки;
- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ККУ (якщо є організована група — залежно від кваліфікації в матеріалах справи).
Раніше, 17 березня 2026 року, Печерський суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави 449 тисяч гривень. Заставу внесли того ж дня або наступного, після чого Лисенка звільнили з-під варти. Однак посади він позбувся лише зараз — після окремого рішення про тимчасове відсторонення.
У ДБР офіційно підтвердили журналістам «Української правди», що саме за їхнім клопотанням суд відсторонив комбрига від виконання обов’язків на період досудового розслідування.
Офіційна заява 43-ї окремої артилерійської бригади імені Трясила на момент публікації ще не з’явилася. Водночас у військовому середовищі та серед ветеранів новина викликала гостру реакцію: на тлі триваючої війни використання підлеглих як безкоштовної робочої сили для приватних потреб сприймається як особливо цинічне порушення.
Подібні випадки вже не поодинокі: за останні роки ДБР та НАБУ викривали кількох командирів різних рівнів, які зловживали владою для особистих будівельних чи господарських проєктів. Однак справа Лисенка привертає увагу через масштаб (сім підлеглих) і те, що бригада залишається на бойовому чергуванні, де кожен боєць на вагу золота.
Відсторонення від посади не означає автоматичного звільнення з військової служби чи остаточного вироку — це запобіжний захід на час слідства. Якщо вина буде доведена в суді, Лисенку загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 6 років (за ч. 2 ст. 364 ККУ) з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
Слідство триває. ДБР обіцяє оприлюднити додаткові деталі після завершення невідкладних слідчих дій.
Ця справа — черговий болючий сигнал про те, що навіть у воєнний час частина командирів сприймає підлеглих не як побратимів, а як ресурс для особистих потреб. Суспільство та військове командування чекають не лише покарання, а й системних змін, щоб подібне не повторювалося.