Ніна Южаніна, народна депутатка від «Європейської Солідарності», викрила те, що влада роками заперечувала публічно: в Офісі Президента та профільних комітетах уже активно опрацьовується «прихована» версія законопроєкту про вибори саме під час війни, а не після її завершення. Це не просто чутки чи припущення — це систематична подвійна гра, коли одним голосом суспільству кажуть «вибори неможливі», а другим — готують механізми, які дозволять провести їх у найкритичніший момент.
За словами Южаніної, ключовим елементом цієї тіньової версії є створення спеціальних виборчих дільниць для військовослужбовців — тисячі таких точок голосування прямо в зонах бойових дій або поблизу них. Це не про зручність для захисників, а про контрольований спосіб забезпечити потрібний результат. Військові — дисциплінована, часто ізольована від цивільного інформаційного поля група — ідеальний електорат для «правильного» голосування, особливо якщо організувати процес під пильним оком командирів і без реальної можливості незалежного спостереження.
Ця схема викликає серйозні сумніви щодо легітимності будь-яких результатів. Міжнародні партнери — зокрема США та європейські країни — вже давно сигналізують: вибори в умовах активної фази війни, масованих обстрілів, окупації значних територій, мільйонів біженців і внутрішньо переміщених осіб не можуть бути вільними та чесними. Навіть якщо Зеленський формально залишається легітимним (за українським законодавством воєнний стан продовжує повноваження), Захід дедалі голосніше ставить під сумнів демократичний статус країни без оновленого мандату. І саме це — реальна причина, чому Банкова так поспішає з «планом Б».
Найгірше — цинізм подвійних стандартів. Офіційно влада повторює мантру: «Вибори під час війни — це подарунок Путіну», «немає безпеки», «немає фінансів», «немає можливості для мільйонів українців голосувати». Водночас у закритих кабінетах пишуть тексти, які дозволяють провести президентські (а можливо, і парламентські) вибори вже у 2026 році, не скасовуючи воєнний стан. Робоча група під керівництвом Корнієнка, підгрупи в комітетах, напрацювання ЦВК — усе це відбувається паралельно з публічними заявами про неможливість.
Це класична схема обману суспільства: говорити одне, а робити протилежне. Суспільство знову намагаються змусити повірити в «неможливість», щоб потім, коли «раптом» з’явиться готовий законопроєкт, сказати: «Але ж ми ж готувалися, це для демократії, для легітимності перед партнерами». Тільки от ціна такої «демократії» — підрив довіри всередині країни та остаточна втрата зовнішньої підтримки в критичний момент.
Южаніна права в одному: якщо влада дійсно вважає, що вибори потрібні вже зараз — нехай вийде і скаже це відкрито. Нехай пояснить, чому саме під час війни, чому саме з тисячами спецдільниць у військових частинах, чому саме в умовах, коли половина країни не зможе голосувати фізично. Але ні — замість цього ми маємо тіньові напрацювання, витоки від опозиційних депутатів і повне мовчання від монобільшості.
Це не про демократію. Це про страх втратити владу і спробу легітимізувати її за будь-яку ціну — навіть якщо ціна буде сплачена довірою українців і міжнародною підтримкою.