Те, що мало стати моментом тріумфу для Романа Дудіна – вихід на свободу після сплати застави в понад 4,2 мільйона гривень, – перетворилося на фарс з елементами детективу. Щойно колишній начальник управління СБУ в Харківській області перетнув поріг слідчого ізолятора, його оточили працівники Державного бюро розслідувань і… затримали знову. Цього разу – за новою підозрою: організація незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації та спроба усунення її керівництва в перші години повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.
Ця історія, яка тягнеться вже третій рік, нагадує не стільки правосуддя, скільки добре зрежисовану політичну драму з елементами помсти. Дудін, якого президент Володимир Зеленський особисто звільнив у травні 2022-го за “думав тільки про себе, а не про захист міста”, тепер звинувачується мало не в спробі державного перевороту на користь ворога. Але чи все так однозначно?
Початок кінця: ранок 24 лютого
За версією слідства, Роман Дудін, володіючи розвідданими про неминуче російське вторгнення і нібито вірячи в його швидкий успіх, вирішив діяти “на випередження”. Він, мовляв, організував силове захоплення адмінбудівлі ХОВА, щоб усунути голову адміністрації Олега Синєгубова та мера Харкова Ігоря Терехова. Співробітники СБУ разом зі спецпідрозділом “Альфа” нібито вивели керівників з кабінетів, мотивуючи це “наказом Дудіна”.
Сам Синєгубов пізніше розповідав журналістам: у перші години війни його силоміць вивели з робочого кабінету. ДБР додає драматичних деталей – Дудін планував не просто “усунення”, а повноцінне захоплення влади в регіоні, розраховуючи на поблажливість майбутньої окупаційної адміністрації РФ.
Але харків’яни пам’ятають інше: місто вистояло, російські колони були розбиті на під’їздах, а оборона організувалася хаотично, але ефективно. Чи був Дудін зрадником, який саботував опір, чи жертвою внутрішніх розборок у владних кабінетах?
Застава від “американських партнерів” і блискавична реакція ДБР
Заставу в 4,2 млн грн внесли 24 грудня – за словами адвоката Дудіна Олександра Кожевнікова, гроші надали загадкові “американські партнери”. Хто саме – адвокат відмовився називати, посилаючись на конфіденційність. Але щойно документи про сплату підтвердили, інформація, ймовірно, “просочилася” до ДБР.
На виході з СІЗО Дудіна чекали не тільки рідні та захисники, а й два мікроавтобуси з озброєними працівниками бюро. Адвокатів не пустили до підзахисного, викликали державного захисника – класичний прийом, коли хочуть уникнути незручних свідків.
Кожевніков не стримався: “Влада, Офіс генпрокурора чи ДБР просто бояться, що Роман вийде і розповість щось резонансне для суспільства”. Він уже оскаржує затримання в Печерському райсуді Києва, називаючи нову підозру “висмоктаною з пальця” і дублюванням старої справи про держзраду.
Стара справа, нові статті
Попередня підозра Дудіну – державна зрада, самовільне залишення місця служби та непокоріння – тягне на довічне. Тепер додалася стаття про спробу захоплення влади (від 5 до 10 років з конфіскацією). Слідство стверджує: Дудін не тільки не організував оборону, а й свідомо перешкоджав їй, сподіваючись на швидку перемогу росіян.
Але критики справи вказують на дивний таймінг: Дудіна затримали вже після блискучого контрнаступу ЗСУ на Харківщині восени 2022-го, коли російські плани провалилися з тріском. І чому нова підозра саме зараз, коли справа про зраду вже в суді?
Сам Дудін у листах до генпрокурора називав свою справу “фальсифікацією”. Його прихильники вважають, що ексначальник СБУ міг знати забагато про внутрішні ігри в керівництві спецслужби часів Івана Баканова – того самого, кого Зеленський звільнив слідом за Дудіним.
Чи є тут справедливість?
У часи війни держзрада – найтяжчий злочин, і суспільство вимагає жорстких вироків. Але коли фігуранта не випускають навіть під мільйонну заставу, а нові підозри з’являються саме в момент звільнення, це породжує підозри в політичному замовленні. Чи боїться влада свідчень Дудіна про перші дні війни в Харкові? Чи це просто бюрократична машина, яка не вміє зупинятися?
Суд найближчим часом обере новий запобіжний захід. А суспільство чекає відповідей: чи був Роман Дудін зрадником, який мало не здав Харків, чи козлом відпущення за хаос тих перших днів, коли вся країна трималася на героїзмі звичайних людей, а не на ідеальних планах зверху?
Одне ясно: ця справа – дзеркало нашої реальності, де межа між справедливістю та помстою іноді стирається до невпізнанності.