У час, коли Україна бореться за виживання на фронті, коли енергетична інфраструктура стає мішенню для російських ракет, а звичайні працівники газотранспортної системи ризикують життям, щоб забезпечити країну газом, керівники профспілок одного з ключових державних підприємств вирішили, що війна — ідеальний час для особистого збагачення. Правоохоронці викрили цинічну схему розтрати понад 14,5 мільйона гривень у профспілкових організаціях ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) — компанії, яка управляє магістральними газопроводами та є критичною для енергетичної безпеки країни.
Це не просто бухгалтерські порушення. Це зухвале грабування коштів, які мали піти на підтримку тих, хто щодня працює в умовах воєнного стану: на відпочинок, лікування, соціальні програми для працівників і їхніх сімей. Натомість гроші витрачалися на елітний відпочинок дітей профспілкових босів у Буковелі, дорогезний алкоголь, пишні хрестини, приватні банкети та поїздки, які не мали жодного стосунку до профспілкової діяльності.
Схема діяла системно протягом 2023–2025 років — саме в період, коли Україна переживає найважчі випробування повномасштабного вторгнення. За цей час ОГТСУ перерахувало профспілкам понад 233 мільйони гривень відповідно до колективного договору. Ці кошти призначалися виключно на соціальні, оздоровчі та культурні програми для працівників: санаторно-курортне лікування, підтримку сімей, освітні та культурні заходи. Але замість цього значна частина — щонайменше 14,5 млн грн — осідала в кишенях керівництва.
Як це працювало? Керівники профспілок фіктивно “проводили” семінари, конференції, навчання та консультації, які існували лише на папері. Гроші списувалися на неіснуючі заходи, а насправді йшли на оплату приватних банкетів, розкішного проживання в елітних готелях, поїздок і послуг сторонніх осіб — родичів, друзів чи просто “потрібних” людей, які не мали жодного відношення ні до профспілки, ні до підприємства.
Особливо цинічним елементом схеми стало свідоме уникнення процедур публічних закупівель. Це дозволяло повністю ігнорувати будь-який контроль: реальні обсяги витрат приховувалися, документація фальсифікувалася, а гроші виводилися без жодних перевірок. Як зазначає Офіс генерального прокурора, таке “обхідне маневрування” фактично знімало будь-який нагляд за використанням профспілкових коштів.
Розслідування проводилося спільно слідчими Головного слідчого управління Національної поліції, оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань, за процесуального керівництва Офісу генпрокурора та у тісній взаємодії з керівництвом ОГТСУ та його службою корпоративної безпеки. Під час 48 санкціонованих обшуків у різних регіонах України — від Києва до західних областей — вилучено фінансову документацію, докази фіктивних угод та інші матеріали, що підтверджують схему.
Наразі повідомлено про підозру трьом головам первинних профспілкових організацій — у Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинену за попередньою змовою групою осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Це карається позбавленням волі на термін до 12 років з конфіскацією майна.
Але чи обмежиться справа лише трьома фігурантами? Слідство триває, і правоохоронці обіцяють встановити всіх причетних та остаточну суму збитків. Адже схема виглядає надто організованою, щоб бути справою лише кількох осіб у трьох областях.
Цей скандал — не просто чергова корупційна історія. Він б’є по самому серцю профспілкового руху, який має захищати права працівників, а не слугувати годівницею для еліти. У час війни, коли енергетики ОГТСУ працюють під обстрілами, ремонтують пошкоджені газопроводи, забезпечують транзит і внутрішнє постачання, їхні профспілкові лідери влаштовували бенкети та відправляли дітей на елітні курорти. Це не просто розтрата — це зрада довіри тисяч працівників, які сплачують профспілкові внески, розраховуючи на підтримку в скрутний час.
Суспільство має право вимагати повної прозорості: оприлюднення імен підозрюваних, детальних звітів про витрати та жорсткого покарання. Бо поки на фронті гинуть люди за незалежність, у тилу не повинно бути місця для тих, хто краде в своїх же. Енергетична безпека України — це не тільки газопроводи, а й чесність тих, хто ними керує. Цей випадок має стати уроком: війна не терпить корупції, і час очищення настав.