Дзвонить телефон, на тому кінці дроту – спокійний, впевнений голос. “Добрий день, служба безпеки Монобанку. Чому ви не пройшли верифікацію? Давайте разом це виправимо, інакше рахунок заблокують”. Звучать переконливо, професійно, з нотками турботи. Але це – пастка. Гостра, як лезо, і безжальна, як алгоритм, що краде ваші гроші. Активізувалися шахраї, які маскуються під представників найпопулярнішого українського банку, аби витягти дані карток і секретні коди. Це не просто дрібне шахрайство – це масова атака на довіру, особливо на вразливих: пенсіонерів, бабусь і дідусів, які вірять кожному слову “офіціальному” співрозмовнику. Монобанк уже фіксує десятки таких дзвінків, і служба безпеки благає: не відповідайте! Не довіряйте! Захищайте свої гроші, бо наступний дзвінок може коштувати вам усього.
Ця хвиля обману – не випадковість, а скоординована кампанія, що набирає обертів саме зараз, у розпал осені, коли люди втомлені від новин про війну, інфляцію та блокування рахунків через фінмоніторинг. За даними Національного банку України, у 2024–2025 роках кількість шахрайських схем з банківськими дзвінками зросла на 40%, а Монобанк, як лідер цифрового банкінгу з мільйонами клієнтів, став пріоритетною мішенню. Шахраї не церемоняться: вони дзвонять з міських номерів, що імітують гарячу лінію банку (+380 44 383 49 12,+380 44 520 20 20 чи подібні), і одразу ж б’ють у болючу точку. “Ви не пройшли верифікацію? Це небезпечно! Давайте зараз, телефоном, введемо ваші дані – номер картки, CVV, PIN. Разом усе перевіримо”. Звичайно, “разом” – це евфемізм для “ми заберемо все”. Як тільки жертва називає секретний код доступу чи одноразовий SMS, рахунок спорожніє за лічені хвилини. Гроші перекидають на “мули” – посередників, а потім – за кордон. І ось ви стоїте з порожнім гаманцем, а шахраї вже дзвонять наступній жертві.
Схема проста, але геніальна у своїй підступності. Шахраї черпають бази даних з витоків – тих самих, що трапляються щороку в Україні, де хакери зливають мільйони номерів телефонів і email. Вони знають ваше ім’я, останні транзакції (з відкритих джерел чи фішингу) і грають на страху: “Ваш рахунок під загрозою! Блокування за 5 хвилин!”. Монобанк неодноразово попереджав: справжні співробітники ніколи не дзвонять з вимогою верифікації телефоном. Усе робиться через офіційний додаток, чат у месенджерах чи візит до відділення. “Ми рекомендуємо ніколи не передавати дані картки навіть знайомим, не зберігати їх у нотатках і не вводити інформацію на сумнівних сайтах”, – наголошує банк у своєму офіційному зверненні від квітня 2025 року. Але слова – це одне, а реальність – інше. Уже є жертви: клієнти, які в паніці поділилися PIN-кодами, втратили від кількох тисяч до десятків тисяч гривень. “Вони звучали так переконливо, як мій онук, – скаржилася 72-річна киянка пані Ольга в коментарях до посту на Reddit. – Я думала, це справді банк, а не злодії”. Ці історії – не вигадки. Служба безпеки Монобанку отримала десятки сигналів за останній тиждень: люди дзвонять на гарячу лінію, благаючи заблокувати рахунки, бо “тільки-но дали код”. Банк реагує блискавично – блокує транзакції, повертає кошти, якщо встигає, – але не всім пощастить.
Чому саме зараз? Експерти пов’язують сплеск з новим рівнем технологій. Шахраї використовують ШІ для голосового клонування: голос “представника банку” може бути синтезованим з ваших попередніх дзвінків чи публічних записів. Поліція Киберполіції викрила цілу групу влітку 2025-го, яка за допомогою штучного інтелекту входила в “Дію” та банківські аппі (АРІ), оформлюючи кредити на нічого не підозрюючих українців. “Це еволюція фішингу: від email до голосу. А літні люди – ідеальна ціль, бо менше скептицизму, більше довіри до ‘авторитетів'”, – коментує аналітик з кібербезпеки з компанії CyberBank. А Монобанк, попри свою репутацію “народного банку”, не застрахований: у 2025-му вони запустили функцію скарг на шахрайські збори в аппі, аби швидше виявляти фейки. “Щоб залишити скаргу, відкрийте ‘Банки’, натисніть три крапки й оберіть ‘Поскаржитися’. Ми розберемося”, – радять у банку. Але це реакція, а не превенція.
Гострота проблеми в тому, що шахрайство – це не тільки гроші, а й психологічний удар. Бабусі, які виростили онуків на копійки, раптом опиняються в боргах. Дідусі, ветерани, що довіряли системі, відчувають зраду. “Перевірте картки: увімкніть динамічний CVV, заблокуйте оплату без підтвердження в інтернеті”, – закликають у спільнотах на Reddit. А ще: ніколи не відповідайте на підозрілі дзвінки. Покладіть трубку й зателефонуйте в банк самі – з офіційного сайту, не з номера абонента. Встановіть додаток для блокування спаму, навчіть рідних: “Якщо банк дзвонить – це фейк”. Монобанк уже розсилає push-повідомлення клієнтам: “Не верифікуємо телефоном! Бережіть дані!”.
Ця стаття – не просто попередження, а крик тривоги. Поділіться з батьками, дідусем, бабусею, сусідами по під’їзду. Зробіть репост у чатах, соцмережах. Бо кожна врятована картка – це перемога над тінню, що краде не тільки гроші, а й спокій. Монобанк бореться, поліція розслідує, але перша лінія оборони – ви. Не дайте шахраям шанс. Ваш гаманець – ваша фортеця. Тримайте її в безпеці. Якщо стали жертвою – дзвоніть 102 або на гарячу лінію банку: +380 800 205 205. Разом ми сильніші за будь-який обман.