У країні, де більшість громадян змушені економити на базових потребах через війну та економічну кризу, родина заступника голови поліції Києва Тараса Полієнка, схоже, живе в іншій реальності. У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) вони продовжують дивувати суддів і громадськість фантастичними історіями про походження коштів на розкішні двоповерхові апартаменти площею 220 квадратних метрів у столичному ЖК бізнес-класу. Ця нерухомість, разом із двома паркувальними місцями, була оформлена на тещу Полієнка – пенсіонерку, яка з 1998 року офіційно заробила лише 100 гривень. Сто гривень за 27 років! І ця “скромна” жінка раптом стає власницею пентхауса вартістю десятки мільйонів гривень. Збіг? Чи, може, класична схема приховування корупційних статків, загорнута в абсурдні пояснення?
Розслідування журналістів програми “Схеми” (Радіо Свобода) вперше пролило світло на цю історію, виявивши, що Полієнко з сім’єю оселилися в елітних апартаментах. Реакція була блискавичною: після виходу матеріалу родина позбулася нерухомості, продавши її за лічені дні вдвічі дорожче за початкову ціну. Така спритність викликає запитання: чи не була це спроба зам’яти скандал і позбутися “токсичного” активу? Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), спираючись на дані Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), подали позов до ВАКС. Вони вимагають визнати ці активи, а також дохід від їхнього продажу, “необґрунтованими” і конфіскувати. З лютого 2025 року суд розглядає справу, а журналісти “Схем” пильно стежать за кожним засіданням, фіксуючи нові “перли” від родичів Полієнка.
Ось що розповідає захист у суді. По-перше, забудовник, який продав апартаменти, чомусь не вимагав оплати протягом чотирьох років після угоди. Чотири роки без жодних платежів за нерухомість бізнес-класу в центрі Києва! Уявіть собі: ви “купуєте” пентхаус, але не платите ні копійки, а забудовник терпляче чекає, не нараховуючи ні штрафів, ні відсотків. У реальному світі, де забудовники судяться за кожну гривню прострочки, це звучить як фантастика. Хто цей щедрий забудовник? Який інтерес у нього був “подарувати” родині топ-поліцейського таку розстрочку? Жодних документів чи договорів, які б підтверджували цю “угоду”, у суді не надано.
По-друге, родичі Полієнка стверджують, що кошти на пентхаус заробили завдяки… неофіційному бізнесу. А саме – торгівлі квітами та перепродажу мікроавтобусів. Так, ви правильно прочитали: квіти та старі бусики нібито принесли мільйони гривень, достатні для купівлі елітної нерухомості. Але де докази? Де бухгалтерія, податкові декларації, банківські виписки чи хоча б свідки, які бачили цей “квітковий бізнес”? У кращому разі вулична торгівля квітами може забезпечити скромне життя, але ніяк не пентхаус у центрі столиці. Щодо мікроавтобусів – як часто треба їх перепродавати, щоб назбирати на апартаменти вартістю десятки мільйонів? І чому цей “бізнес” неофіційний? Чи не тому, що його взагалі не існує?
Третя “перлина” – історія про загадкового “невибагливого бізнесмена”, який позичив родині півтора мільйона гривень на ремонт апартаментів. Умови позики вражають: два роки, без відсотків і без урахування інфляції. У країні, де інфляція за останні роки з’їла половину купівельної спроможності гривні, а банки пропонують кредити під 20-30% річних, хтось просто так дає півтора мільйона? Без застави, без договору, без жодних гарантій? Хто цей благодійник? Який мотив у нього був допомагати родині високопосадового поліцейського? І чому ця “позика” з’явилася лише після журналістського розслідування? Відповідей немає – лише туманні пояснення, які більше схожі на сценарій комедії, ніж на правду.
Журналісти “Схем” поставили прямі запитання Тарасу Полієнку: “Як поясните, що ваша теща з офіційним доходом у 100 гривень стала власницею пентхауса? Чому забудовник дав чотири роки “на подумати” про оплату? Хто цей “бізнесмен”, який роздає мільйони без відсотків? І чи не пов’язані ці “дива” з вашим високим становищем у поліції?” Відповідь була передбачуваною: або мовчання, або розмиті фрази про “законність” і “приватне життя”. Але Полієнко – не просто громадянин, а заступник голови поліції Києва, людина, яка має боротися з корупцією, а не бути в центрі підозр про неї. Його мовчання лише підсилює враження, що за цими “поясненнями” ховається щось значно серйозніше.
Ця справа – не просто про один пентхаус. Вона відображає системну проблему: як високопосадовці в правоохоронних органах накопичують статки, які неможливо пояснити офіційними доходами, а потім вигадують абсурдні історії для судів. ВАКС має унікальну можливість показати, що закон один для всіх: визнати активи необґрунтованими та конфіскувати їх. Але якщо ці “казки” про квіти, мікроавтобуси та щедрих бізнесменів пройдуть перевірку, це стане сигналом для всіх корупціонерів: брешіть сміливіше, суди повірять.
Поки звичайні громадяни сплачують податки, з яких фінансуються зарплати правоохоронців, такі як Полієнко, їхні родини, видно, живуть у паралельному світі. Світі, де пенсіонерки з доходом 100 гривень купують пентхауси, забудовники дарують багаторічні розстрочки, а бізнесмени роздають мільйони без умов. Це не просто образа для суспільства – це виклик самій ідеї справедливості. Якщо ВАКС не розбереться в цій справі, довіра до антикорупційних інститутів зазнає чергового удару. А українці, які й так зневірилися в системі, отримають ще один доказ, що закон працює лише для обраних.
“Схеми” продовжать стежити за цією справою та іншими історіями, де високопосадовці намагаються приховати свої статки за вигаданими схемами. Ми закликаємо громадян не мовчати: вимагайте прозорості, вимагайте правди. Бо поки одні торгують “квітами”, інші крадуть наше майбутнє.
Автор: Кирило Овсяний
Редактор: Кіра Толстякова
Керівник проекту «Схеми»: Наталка Седлецька
“Схеми” – проект журналістських розслідувань Радіо Свобода. Усі випуски програми доступні на нашому сайті.